posterrr: (posterrr)
Копался в старых выпусках журналов Наука И Жизнь. В декабрьском номере 1975 года наткнулся на такой изумительный совет:



Всё-таки мы жили в прекрасной стране:

- наши склады гражданской обороны ломились от количества противогазов и респираторов, тем временем, как бытовых средств защиты органов дыхания не существовало вообще!;

- ладно, черт с ними, с респираторами, так ведь даже обычный шланг был страшным дефицитом - его отсутствие легче всего было компенсировать системой самодельных бумажных трубочек, соединенных воедино лейкопластырем!!!

Зато, невзирая на все невзгоды, отлакировав наконец свой пол, каждый житель страны был готов выбросится в окно, чтобы не затаптывать свежий слой лака.

А если смелости выбросится из окна 9-го этажа все-же не хватало, то всегда можно переждать высыхание лака в течении нескольких дней, сидя на подоконнике. При этом заранее нужно было договориться с соседями снизу, чтоб они выставили на свой подоконник тарелку с супом, который можно беспрепятственно всасывать через упомянутую уже самодельную бумажно-лейкопластырную трубочку.

Воистину, эту страну было не победить!!!
posterrr: (Default)
У меня в квартире завелся телевизор. От сырости наверное, не знаю, не важно. Теперь вот он сидит на шкафу и показывает какую-то феерическую белиберду. Полвторого ночи. НОЧИ (!!!) что бы вы прочувствовали всю глубину момента. А по первому национальному идет ДЕТСКАЯ ПЕРЕДАЧА! Что-то вроде Вечерней Сказочки или Спокойной Ночи, Малыши. Два полудурка в дешевых карнавальных костюмах медведей несут какой-то бред, причем явно чужими голосами, и размахивают огромным тюбиком с надписью "мёд". Такое впечатление, что сейчас они выдавят этот самый тюбик в полиэтиленовый пакет, натянут того на голову и окончательно заторчат. Причем заторчат последними из всех сотрудников телеканала, потому что по программе вообще-то должен идти ночной выпуск Итогов Дня, а не эта бредовая подделка Телепузиков (!).

О! Показали, как называется эта детская ночная неожиданность - "доки батьки ще сплять". Ну конечно "родители еще спят", во втором часу ночи-то! От увиденного тараканы начали спешно покидать мою голову выбрасываясь в суицидальном порыве из ушей. Да уж, проФФесионалы на Паршивому Національному работают за бюджетные деньги...

В общем, кто хочет прочувствовать всю глубину момента, вообразите такое на государственном канале посреди ночи вместо выпуска новостей
posterrr: (posterrr)


Що ж, нарешті я оговтався після вчорашнього фестивалю разом із його п’янками, упорядкував думки в голові та фотографії на ноутбуці, тепер можна і звітувати за скоєне. Отож, вчора, тобто в суботу, стрибаю до автобусу Вінниця – Хмельницький та їду до Меджибожа на фестиваль. Дорогою міркую, яке все-таке кострубате слово те «Хмельниччина», час його вже замінити на щось більш милозвучне, наприклад на «Похмілля» за аналогією із Тернопіллям і Поділлям. Пробую занотувати ту ідею до всього блокнота, але трясе так, що написане більше схоже на кардіограму заслуженого інфарктика, аніж на літери. Окрім траси Київ – Львів наші дороги якісного асфальту в житі не бачили.
Read more... )
posterrr: (Default)
ВОПРОС:

Вы уже поняли, где додумались установить этот кодовый замок?





ОТВЕТ )
posterrr: (Default)
Бля, ну это вообще ни на одну нормальную голову не налазит! Я не смотрю телевизоров и не слушаю радио, за пределами квартиры стараюсь ограждаться от посторонних звуков своими наушниками. Но меня эта конченная песня уже вконец заебала! Единственное всеподавляющее желание при первых аккордах этого ужаса - это как минимум сделать трахеотомию потапу с настей, что бы им посложнее пелось. А заодно всех работникам телеканалов и радиостанций расстрелять рядочком, за то что такую мерзость в эфир суют беспрерывно. Затем еще и каждому по контрольному осиновому колу в грудь забить, что бы наверняка! Достало! Ненавижу!

posterrr: (Default)
  Это пиздец, други мои, это полный пиздец! Видели талисманов Евро-2012?  -  Нет? Тогда лучше и не смотрите! Я это убожество на всякий случай под кат упрячу, что бы не убить ненароком чье то чувство прекрасного...
 Нет, ну это же, блин, ни на какую голову не налазит! Или это сейчас так модно, выдавать всякую размазню за полет творческой фантазии и пример шедеврального мышления? (это я на лого Лондонской  и Сочинской олимпиад намекаю). Полное впечатление, что теперешние маскоты один в один скопировались с китайских игрушек Трикса и Фликса (талисманы Евро 2008), купленных на раскладке "Все по 3 гривны". И это нам Ворнер Броз. разрабатывал? Ну-ну, наверное за десять минут до конца рабочего дня этих двух дибилоидов нарыгали. Блин, да ведь ученики любой школы придумали бы что-нибудь ничуть не хуже за время одного урока рисования...
 В общем, нас в очередной раз поимели, причем за наши же деньги. Пойду с горя заливаться водкой...
Слабонервным не смотреть )
posterrr: (Default)
 Усі воєнні діляться на дві категорії: ті, в яких в голові застряг снаряд, і ті, в кого там застрягло два снаряди. В будь-якому разі, не хвилюйтесь - снаряди, скільки би їх не було, мозок не зачіпають. Більш того, забезпечують голові відмінну вентиляцію, що позитивно впливає на здатність фантазувати.
 Сьогодні от цілий генерал придумав обртусити усе листя, яке ще лишилось на деревах. А чого це справді, у воєнних вже давно як зимовий сезон настав, а в яблунь досі нєподобающа форма одєжди? Нєпорядок. От чорнобривці вже два тижні, як повисмикували, тепер час і за дерева братися. І фігня, що ті листя мало того, що капєц як високо висять, та ще й почіплялися за гілляки, наче то їхній Сталінград, тобто намертво, усе-одно на ранок його має не бути. Тому усі озброюються драбинами та дрючками та йдуть строєм війною на яблуні. Марширують в ногу, щоб листя само від вібрацій падало...
 Ех, шкода, що залиши свого фотіка вдома...
posterrr: (Default)
Перед построением проверяют наличие личного состава:
- А где Ромашка?
- А он шланг гофрированный... тянет...

Все вещи можно делать тремя способами: правильно, неправильно и по-военному. (Американская поговорка)


Нам на часть выписали стометровую бухту гофры (катушка такая здоровая, на которую шланг, такой как на дешевых насосах для надувных матрасов, намотан). Нужно протянуть сквозь все эти сто метров шланга два оптоволокна и установить все это дело в сборе на телекоме. Одна фигня - на оптоволокно уже закреплены концевики, а с ними оно в гофру не пролазит. Военные, как всегда, зажали 60 гривен на шланг потолще. Но военные и не были бы военными, что-бы не придумать как выйти из этой ситуации. Решили разрезать шланг вдоль (да-да, все 100 метров) и запихнуть волокно внутрь через разрез. И не только решили, но и сделали. В итоге, Ромашка весь день фаршировал гофру, которая ползала по всему коридору, путалась у всех под ногами и гремела, как самая настоящая гремучая змея. В общем, весь день ебались со шлангом. Мы не ищем легких путей!

Стоит танк на дороге. Под ним сидят танкисты, гусеницу чинят. Подлетает фея, неземной красоты - Мужики, что делаете?
- Не видишь? ебемся!
- А по-настоящему хотите?
- Хотим, хотим!!!!
Фея взмахивает палочкой... и у танка отвалилась башня!
(Типа анекдот)
posterrr: (Default)
Тра-ра-ра! тра-ра-ра!
ЗакопАли ми жмура.

Ну і чого було вмикати дристомет? І хто там в селі порівнював, чи однакового відтінку жовтого наші кокарди, якщо ми там з непокритою головою були? І хто там порівнював гудзики на кітелях, якщо ми навіть плащів не знімали? І хто дивився на начищеність черевиків, коли до цвинтаря через усе село бур'янами добиралися?
Намає нічого гіршого за сцикунів на керівних посадах. Блядь, понабирали дебілів в армію!
posterrr: (Default)
Бля, ну что за говно?
Идёшь на работу - темно,
Приходишь с работы - темно!
И что с того, что я сегодня зафотал рассвет?
Вас это радует? Меня, почему-то, - нет!

posterrr: (Default)
Ну от, все іде до того, що секонди рано чи пізно прикриють. Вже і в мас-медіа, наприклад на Ері, розпочалася травля, з понтом: це все низькоякісний непотріб, до того ж антисанітарія, бацили та вся фігня. Ще й розвиватись вітчизняному виробнику не дає. Так що з нового року секонди збираються прикрити "із благімі намєрєніями про наше здоров'я та вітчизняного виробника". В принципі, я цього вже давно очікував, із того часу, як секонди почали швиденько обживати території закритих, ні сіло ні впало, ігрових автоматів. Аж надто їх багато розвелось, аби із них не захтіли здерти величезні податки.
Зате ж якими красивими гаслами усе це прикривається:
Підтримаймо вітчизняного виробника! - наче й справді найбільшу загрозу несе одяг б/у, а не всілякий китайсько-турецький непотріб, якого з усіх базарів та половини бутіків аж через верх вилазить.
Це усе низькоякісний непотріб! - Ага, галімі дешеві найки, левіси, томтейлори та інші. Куди їм до світових стандартів фабрики Подолянка або іспанських чобітків тульчинської взуттєвої фабрики.
Це все суцільна антисанітарія - мало хто із якими болячками його вже носив! - А мало хто із якими болячками міряв новий одяг у салонах? Ну-ну...
І останнє - потрібно підвищувати самоповагу свого народу, адже той, хто вдягається у секондах не має власної гідності. - А забезпечувати людей мізерною зарплатою, якої навіть на китайське шмаття не вистачає, то напевно вияв нечуваної турботи з боку держави...
До-речі, про китайців. От їхній легкій промисловості закриття секондів якраз таки буде найвигідніше, тому що їхня продукція одразу ж стане найдешевшим вибором. Шукай кому вигідно... Не дарма ж наш президент так дбає про розвиток взаємовідносин з Китаєм...
Ну а я тим часом побіжу скуповуватись у секонди, ну не гречку ж по 14 грн за кіло купляти...
posterrr: (Default)
І коли нам на роботі стає геть нудно від того, що роботи, власне, бракує, ми збираємось в коло, водимо хороводи і співаємо "іди, іди, дощику". Тому що коли дощик іде рясненький, як от сьогодні по обіді ішов, то у нас з'являється веселенький фонтанчик "Пісяючий хлопчик", або ж навіть "хлопчики". Такий самісінький, як і в Брюсселі, тільки замурований у стінку, тому його ніхто не бачить. Тоді ми починаємо на радощах рачкувати із відрами та ганчірками, або ж просто сидячи посеред калюжі навпочіпки черпати її у ті ж самі відра. Сьогодні хлопчиків було цілих троє. Один вже досить великий, та три меньшеньких. Відер також рівно чотири винесли... :)



 
posterrr: (Default)
Мой сокамерник огорошил сегодня вопросом:
- Не помнишь, как фарш для макаронов по-флотски делается? А то я забыл, помню, что сам фарш, цыбуля..
- Блин, да как хочешь, так и делаешь, хоть с тушенкой...
- Да ну тебя, это только у тебя "делаешь, как хочешь"... - Обиделся, и ушел на кухню.

А я вот задумался, неужели это все так серьезно подходят к приготовлению пищи? С рецептами, формулами, весами, рулетками и таймерами? Когда отклонение от рецептуры на шаг влево карается немедленным расстрелом? Неужели действительно нужно записывать рецепты яичницы, дерунов и жаренной картошки? Всегда приравнивал кулинарию к творчеству,а не к смене на конвейере, где только и делаешь, что весь день пришиваешь только левые рукавы, а к правым тебя уже не пускают.
Может, я делаю что-то неправильно?
posterrr: (Default)

Я сегодня тренировал шайбочку делать разные цирковые трюки. Делать стойку ласточку, мостик, держать уголок и даже танцевать. Скоро буду учить делать сальто. А как научу, так подамся в передачу "Україна має талант". Выиграю у них все, что только можно выиграть. Только бы намагниченную отвертку никто не украл, а то шайбочка отказывается делать без неё трюки...


 

 
Смотреть еще )
posterrr: (Default)
А вот вы знаете, как нужно правильно белить и обкапывать деревья? А снами даже занятия провели по этому поводу с наглядным пособием:) Смотрите и учитесь! :)))

posterrr: (revolution)
 Зараза, наступного тижня доведеться пропадати на кончєних зборах. Тиждень тупо вбитого часу, до того ж серйозна загроза не попасти на виступ Dance Party! Dahce! Dance! Добре хоч морози послабшали, не пообморожую собі нічого. Хоча на полігоні все-одно буде зимно. Минулого разу при нульовій температурі руки за дві хвилини, поки я стріляв, мало не повідпадали. Хай вже краще трохи морозу, але щоб сухо і без вітру. Взагалі, на минулі стрільби такий глум був! Вийшли ми вже на вихідний рубіж. Обмундировані і споряджені по повній. Каска, бронежилет поверх бушлату. А нам "гази" кажуть. Давай одягати протигаза, а руки в бушлаті й бронежилеті догори майже не підіймаються! І голова, щоб запірнути в протигаз, теж не опускається! До маківки іще якось дотягуюсь, але нормально повністю одягти протигаза аж до потилиці не виходить! Врешті таки якось закочую його собі на голову. Поки я з ним вовтузився, то нахукав у середину, і скельця у протигазі всенькі запотіли. Ніфіга не видно! Притискаю скельце до обличчя і так-сяк протираю його зсередини власним заплющеним оком. Видимість розпливчата, але хоч бачу напрямок куди йти, і де мені лягати стріляти. Підіймають ближні мішені. Чогось вони замість людського силуєту на повний зріст здаються розмитими плямами. Та іще й одночасно можу бачити або... гмм... "мішень", або мушку. Разом ніяк не виходить. Стріляю десь в напрямку своєї плями. Перевіряючий каже "пєрвий папал!". Дивно, та пляма, у яку я цілив, так і лишилась на місці.  Випадковість?.. Підіймають дальні мішені. Пробую прицілитись. Перевіряючий знов каже "пєрвий папал", а я ще ж навіть не стріляв!!! Мабуть то інструктор щось тупить. Стріляю по якійсь із плям.  "Я ж сказал - пєрвий папал!" каже мені перевіряючий. Круто, то виходить хтось по моїйм мішеням шмаляє! І як це той хтось примудряється влучати, якщо навіть не може визначити із чотирьох мішеней свою? Далі підняли останні мішені - кулеметний розрахунок. Я їх взагалі не бачив, зрозумів, що їх підняли лише по тому, що решта почали стріляти. Тож просто вистрілюю свої патрони десь прямо в поле. Цього разу дива не сталось і ніхто мою мішень не завалив. Та й взагалі ніхто нікуди не попав, а я із своєї четвірки виявився кращим снайпером! Трапляються ж дива!
 Але я все-одно ладен проміняти таке "диво" на концерт Dance Party! Dahce! Dance! Є бажаючі?
posterrr: (Default)
Был у нас тут недавно в части митинг. Построили на плацу толпу военных. Понасобирали выживших после вчерашнего грандиозного бухалова замполитов (намедни было много поводов для пьянки от дня рожденья начштаба через юбилей одной и частей и аж до грядущего дня ВСУ), что бы они нам скучные речи с листочков читали. А еще батюшку привели, что бы он тоже нам чего-то хорошего порассказывал и заодно изгнал нечистую силу. И пока нам говорили в микрофон всякие пожелания замполиты (мало говорили, плохо им с бодуна было) и батюшка (а он, зараза, говорил много и долго, аж ноги устали его слушать - мы ведь стоя в строю это всё слушаем) нам ничего другого не оставалось, как стебаться с происходящего.
- О господи! Я уж подумала, что это самовар выносят, а это нас щя кропить будут. - Это как раз солдатик серебряную чашу со святой водой выносил.
- Это не самовар, это кубок лиги чемпионов. Сейчас нальют туда шампанского и будут всех им поливать.
- Блин, а неудобно же всех вручную брызгать. Пора уже святую воду в баллончиках выпускать, и пшикать всех, как дезодорантом.
- Не, для такой толпы надо святую воду в огнетушитель заправлять. Полил всех по-быречку из брандспойта, и не надо напрягаться, рукой махать.
- Ага. Или из такой штуки святить, которой жуков прыскают. Закинул бак с водой за плечи, и кропишь. А сзади солдатик бегает, и давление накачивает, что бы батюшка не утруждался.
Сам же батюшка тем временем закончил свои проповеди, достал где-то из-под рясы чемоданчик, открыл его, ивлёк оттуда какую-то белую накидку и стал её на себя одевать.
- Ой, а что это он, ОЗК (ОЗК - это такая химзащита, если кто не в курсе) одевает? Сейчас точно кропить нас будет!
И действительно, батюшка облачился в свою ритуальную накидку и пошел нас брызгать приговаривая:
- Кто там от меня прячется? Можете не прятаться. Всек окроплю!
Ну а мы продолжаем стебаться:
- Сейчас к нему замполит подбежит, выхватит тазик с водой и выпьет литра два, а то его сушит сильно после вчерашнего. Напъется воды, отдаст тазик и скажет: "Фуххх. Продолжайте".
Тем временем батюшка дошел до нас и за моё богохульство набрызгал мне воды в глаз. Правда должного эфекта сия процедура не возимела.
- Сейчас батюшка всех докропит, у него еще пол ведра воды останется. Так что бы её назад не нести, он все остатки на последнего в строю выльет.
- Не, замполит не позволит. Он всю воду себе на голову выльет и скажет: "Хорошо! Холодненькая!"
Замполит видать прочувствовал, что мы свой стеб потихоньку с батюшки на него переключаем, поэтому быстренько свернул это безобразие под названием "митинг" и разогнал всех строевым шагом мимо трибуны по рабочим местам. Эх жаль, а так же весело было...
posterrr: (Default)
Нє, ну капєц Нічне небо за кольором точнісінько як військова форма, притрушена зірками-лупою. Та ще й місяць прикидається форменним гудзиком. Аааа! Куди сховатись від воєнщини???

P.S Для російськомовних читачів:
лупа=перхоть
гудзик=пуговица
Остальное должні сами разобрать.
posterrr: (Default)
 І чому завжди усі напряги починаються в кінці робочого дня?  Риторичне питання...
 І саме паскудне, що сидиш не із-за своєї порвини, а із-зі тупості кореспондента на іншому кінці дрота, який не може забезпечити зв'язок. Це все одно, що тобі потрібно обмінятись із кимось еСеМеСками, але те мудило не вміє їх писати! От і доводиться пояснювати йому три години у телефонному режимі (добре, що воно хоч людську мову розуміє, і навіть розмовляти вміє!), що йому треба натиснути, за який тумблероек посмикати і куди який дротик встромити. "Дивись, у тебе зліва на апаратурі такий то блочок є. На ньому написано те-то. Під ним канали виходять. Забивай четвертий бананом! Блін, планка така така широка, восьмиштиркова! До восьми вмієш рахувати? Це більше ніж сім і менше чим дев'ять! Бля, та нахєр мені твої шнурочки?! Нахєр вииймаєш шнурочки і затикаєш бананом! Заткнув?! Так, там лам-то лампочкка погасла? Нє?! А там така пімпочка є, там таке-то написано, ти її крутив? І нічого? Ну то бач в тебе внизу справа такий сіренький блочок є? Да-да, с тумблєрками такий! Стукни по ньому ногою! Да, ногою! Сильніше! А тепер слабше! Ну що погасла? От бачиш, є! Пішли далі..."
 І приблизно у тому ж дусі до половини дев'ятої. Прощавай Квадрат і фестиваль українського кіно! Принаймі повнометражки точно накрилися тазіком для варення. І як то його завтра на мульти вирватись раніше з роботи? Бо ж мульфільми - то святе! 

 P.S. А є такі люди, які б дивились фільм "Здравствуйте, мы ваша крыша" і він їм сподобався? Чи я один вважаю його вбогою повнометражною варіацією Петросянівських скетчів та іншой продукції від Кривого Дзаркала та Аншлаг-Аншлага (чи Ахшланг-Ахшланга?)?

Profile

posterrr: (Default)
posterrr

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
161718192021 22
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 07:20 am
Powered by Dreamwidth Studios