Хроніки хроніка

Самые глазастые и наблюдательные френды уже давно заметили, что я "клеймлю" свои фотографии странным логотипом. Боле того, я уже даже обещал рассказать, что же это лого означает. Обещанного три года ждут, так что я на самом деле даже поторопился с разъяснениями:)

В общем, знакомьтесь - мой фирменный товарный знак:


Короткое описание: лого представляет собой буквы латинского алфавита V и P, стилизованное под сердце пронзённое копьем, верхушка которого повязана бандьерой.

Ну а теперь короткий разбор элементов. V и P, как вы уже догадались - это мои инициалы. Великолепный Постеррр, то есть. На английский переводится как Vice Posterrr, если кто не знает:)

Сердце на лого символизирует мою мясоедность и анти-веганские убеждения. Ага, я бульон из сердца на соевую раскакашу не променяю ни за что в жизни, не нужно меня агитировать. Я верен своим взглядам и принципам, о чем намекает бандьера на копье:)

Само же копьё, которое пронзает сердце, означает мои садистские наклонности и маниакальную жестокость. Жаль только, что на лого невозможно изобразить, что копье втыкалось в сердце мучительно долго и с проворотами вокруг оси, так было бы более правдоподобно:)

Но думаю, что для первого раза и для первого лого,
не смотря ни на что, все-же вышло неплохо.

А потом, возможно, какой ребрендинг задумаю провести, или легкий рестайлинг, чтобы довести свой знак до полного соответствия с канонами фамильной геральдики. Плюс еще малый и большой гербы придется выдумывать, а то как-то стыдно без них, гимн, девиз и прочие атрибуты самоидентификации. В общем, есть еще к чему стремиться:)

Под впечатлеиями выпитых литров водки, просмотренных часов порнухи и отсутсвии горячей воды в кранах (мой друг говорит, что за всю жизнь в селе ни разу в тазиках не мылся, пока в Ровно не переехал), в общем, под всем этим впечатлением насловоблудил следующее:

А вы знали, что слово "водоканал" можно разложить как "Водок Анал"? Вот и я до тех пор, когда мыться холодными (чуть ли не морозными вечерами и утрами) было вполне терпимо ни о чем таком не догадывался. Но теперь, когда хроническое отсутствие в кранах горячей воды вытесняет в мозгах все доброе, разумное, вечное, в воображении сама собой всплывает картинка, как работники водоканала, развалились голышом жирными животами на лежанки, аки в бане, и у ник из задницы торчит букет с водочными клизмами. Немирофф там, хортица, хлебный дар... Ну а как еще можно объяснить ихнюю бездеятельность, а ?

Какие сволочи эти терминалы для пополнения счета на мобильном (и не только на мобильном)!  Я и-за них цельных три дня без интернету мучился! Не хотели, гады, обменять мне денежку на всемирную паутину. Я буду жаловаться в отдел по борьбе с коррупцией! А если меня проигнорируют, то я перейду к активной форме протеста, и клеить на терминалы бумажки с надписью НЕ РАБОТАЭТ на двадцати восьми языках. Пущай боятся!

 Возвращаюсь к Виннице. Оказывается там яблони не просто так расцвели, а по поводу завершения строительства местной пирамиды. Не Хеопса, конечно же, но, слава богу, и не очередное финансовое надувательство типа МММ.  Непонятно конечно же, как это чудо тут оказалось, то-ли кто сувенир себе из Египта приволок, то-ли инопланетяне снова балуются, или, может, какой местный фараончик помирать собрался и построил руками молдавских нелегалов такой семейный склепчик. Надо будет выяснить что оно такое и почем. А выглядит оно вот так:
 
 Есть еще одна версия происхождения этого шедевра зодчества. Поскольку пирамида находится на территории психушки, то наверняка это такой новый метод терапии помешанных. К примеру, сейчас пошла эпидемия на всяких там Рамзесов или Тутанхамонов. Так им антуражик специальный делают, что бы реальной действительностью не запугать вусмерть в процессе лечения. Или же просто так буйных вместо карцера туда сажают для профилактики.
 
 Обошел пирамиду кругом. Наткнулся на цистерну с жидким азотом. Хмм, неуж то и впрямь склепик? Укладывают там штабелями ВИП-персон за энную плату, напускают туда жидкого азота, и высокопоставленные трупики хранятся там хоть цЕлую вечность. Хотя может это просто такой модный холодильник для дурдомовской столовой. Что бы все продукты сохранялись по фен-шую и заряжались правильной энергетикой. Да уж, наворотили камешков...
 

 Дурний день. Ніфіга не виспався. Спершу після Персеполісу ніяк не міг вгамуватися, тож через передозняк хорошими флюїдами до двох ночі стирчав у неті... Лише заснув, як на телефон почав дзвонити Ру, шукаючи Коху. Той разом із Ру бухав у Назіма, задовбався бухати і спробував утекти. Ага, аякже! Ру мало того, що розбудив мене телефонним дзвінком, та ще й приперся до мого дому в пошуках Кохи! А я ж саме знов заснув! Коху він в квартирі не знайшов, тож влаштував на нього засідку у під'їзді, заловив, і знову повіз до Назіма... 
Ну й добре, буду спати...
 ... Спав до п'ятої ранку, коли додому повернувся Коха і почав на увесь голос ділитись враженнями від п'янки. Проте, він також задовбався не спати, тому швидко вгамувався і засопів...
 О сьомій істерично заволав будильник. Блін, як же впадло втавати! Розліплюю одне око, і трохи охрініваю з того, що нічого крім білого туману не бачу. Відкриваю друге око, фокусую картинку, і вкінець припухаю. Уся хата в диму! То Коха, як приперся додому, розпочав варити супчик!!! Чи, радше, запікати супчик? Хай там як, але пахло не апетитно. Тупо смерділо поплавленими від температури кролячими кістками та розжареним до червоного сяйва залізом. Ще ніколи я із таким задоволенням не сидів на прохолодному балконі в самих трусах! Блін, але ж реально було вчадіти!..
 ... Коротше, я ніфіга не виспався, тож думав зайнятись цією приємною справою на роботі. Ага, шас! Надворі безперестанку валив дощ, тож моє робоче місце у підвалі почало потроху топити. Довелось замість спання рачкувати разом із ганчіркою визбируючи воду...
 ...  Коротше, кльовий деньок вдався! Стільки пріключєній!

Цей запис буде трохи хаотичним, так що як буде хто крім мене його читати, то звиняйте (я ж бо себе завжди пробачу). Так от, буду писати друкувати усе, що спаде на думку. Let's go!
 Про грип. І чо' це такого кіпішу наробили від того свинячого грипу? Скільки там від нього померло, а ? А нічо', що за статистикою за один день на нашій планеті від звичайних форм грипу помирає до 1500 (півтори тисячі!) чоловік?! І ніякої паніки, ніякого кіпішу, жодного тобі вмикання дристомету! Якщо з нічого (хай пробачать мені родичі загиблих від свинячого грипу мій цинізм, але родичам загиблих від звичайного грипу не легше ніж вам, до того ж їх на порядки, навіть на багато порядків, більше); так от, якщо з нічого здіймають стільки галасу, то це комусь вигідно. У першу чергу фармацевтичним компаніям, які дуже тішаться із зростання попиту на імуно-укріплюючі і проти-грипові (взагалі) препарати А хто вчасно заворушився, і почав продавати який-небудь афлубін під радикально-новою кон'юнктурною назвою типу "анти-свинячо-грипін", той взагалі стриже кюпюри газонокосаркою. Який там у нас наступний грип на черзі? (з цього приводу гарно висловилась os-tannja в коментах до свого запису хочу знову цей тиждень пустити по колу...) 
 Про клавіатуру та російську мову. На моїй розкладці чомусь відсутній російський твердий знак. Через це доводиться ставити подвійний апостроф, наприклад у слові "под"ёбывать". Блін, тепер складно зрозуміти де лапки, а де твердий знак.
 Про футбол. Зараза, Арсенал програв Манчестеру, тепер навіть не знаю за кого вболівати в фіналі Ліги чемпіонів. Сьогодні вболіватиму за Челсі, бо Барса мене чогось кумарить. Поки усе пучком, челсюки попереду 1:0 (ах, який класнючий удар вийшов в Ессьєна!).
 Про шпалери. Навіть не намагайтесь знайти їх за шафою в орендованій квартирі. Добре, що в мене є стратегічний запас постерів, тому замість старих вицвівших шпалер, що аж надто контрастують з новими, шмат стіни над столом прикрашають футбольні плакати. Про роботу і театр. Так хотів сьогодні сходити до Текстильника на виставу, і на тобі! Дристомет увімкнений на повну потужність, бо ж восьмого числа Президент в Славуту на відкриття меморіалу на місці колишнього концтабору приїздить! А разом з ним ще повно наших міністерських командувачів. І от вони усі разом, усім своїм вельмишановним кодлом прийдуть на моє робоче місце і будуть перевіряти, чи нема в мене павутиння за шафою або чи документація в сейфі складена ідеальним стовпчиком! І як наша армія може когось перемогти, як у ній стільки сцикунів?
 І знов про футбол. Бля, виробники спортивної амуніції вже задовбали своїм свавіллям до традиційних кольорів форми футбольних клубів. Ну якого милого Барса грає у Жовто-салатовому?  В попередньому матчі Челсі теж якогось хєра бігало в футболках такого ж дурного кольору. Знову таки, це комусь вигідно. Конкретно: Найкові (Барса) і Адідасові (Челсі), які наживаються на продажу різнокольорових футболок фанатам. Бо ж то не фанат, а звичайнісінький лох, якщо у нього футболка улюбленого клубу лише одного кольору, а не десяток різнокольорових майок...
 і знов пор клаву, наостанок. Блін, цей дурний комп змінює мови, як сам захоче. Трохи завтикав, і ти вже не пишеш українською, а друкуєш якусь абракадабру латиницею. Тьху блін, тупурилий кампютєр...

 Нарешті я таки переїхав. Тепер спокійнісінько можу висіти в неті та тицяти пальцями по клавіатурі. Вже не треба спаковувати та розпаковувати речі. Ура, як добре! Хоча ні, все ж таки треба буде іще порозпаковувати та порозтусовувати більшість моїх шмоток. (Ніколи і не думав, що я такий фетишист, допоки свої лахи із однієї хати до іншої не поперетягував). Та й до старої оселі доведеться іще повернутися по забутого шльопанця, магнітика і тарілку (може іще пару постерів познімаю зі стін). Але то все пусте. Я таки переїхав і дуже цьому радий. Нехай до роботи іти тепер на сім жвилин довше, зате набагато приємніше, бо замість нудних бетонних заборів приватний сектор! Нехай страшнючий ліфт у під'їзді (а що ви хтіли від малосімейки?) ,  зате із чудовим краєвидом із вікон (до того ж на дві сторони)! Нехай невелика кімната, зате є кухня, балкон і повноцінна ванна!
 Отже, повертаюсь до своїх записів у ЖЖ. Багато що хотілось написати за час мого мовчання, але практично все воно позабувалось. Тож наступним постом напишу про проводи, а у цьому допишу  іще про книжні магазини (незважаючи на переїзд я  багато часу їм приділив на вихідні). Відвідав фірмовий магазин Клубу сімейного дозвілля над новим Вопаком. Шопопало, а не книгарня! Не ходіть туди! Там повно брєдових книжок типу "самаучітєля по изґатавлєнію бутєрбродав в дамашніх условіях (с картінкамі)". Нормальної літератури під два десятки найменувань та по скажених цінах (книжки серії "Азбука классика" в півтори рази дорожчі аніж в Букві!!!). Далі більше. В Чайці практично усю нормальну літературу видання кількарічної давнини розібрали, а нова кусається своїми цінами. В підвальчику (книгарня Ранок, ззаду та під книжним Слово) з цінами більш-менш порядок, але вибору майже не лишилось :*( Сумно. Зате порадувався там, де й не сподівався. В Букві нарив Віана в твердій палітурці та в суперобкладинці усього за 18 грн!!! Правда видання аж 1998 року! Тоді за таку суму можна було велосипед купити!!! (Насправді, мій приятель десь в ті роки продав свою беушну Тису саме за такою ціною!) А ще несподівано надибав у Фреші Карпине Добло і Зло за 22.57! За Карпу уже взявся, і поки що мені подобається. Згадую, як колись на Ері виступав якийсь там професор (радше проФФесор), та роздавав від якоїсь своєї спілки мовознавців та літераторів літературні премії. Так от, Карпу за Добло і Зло вшанували антипремією Булька Року (типу найбільше розчарування). Ну все - думаю - списалася Карпа, видала нашвидкоруч якусь лажу. Мабуть знову якась спішно зліплена писанина із купою граматичних помилок у стилі Перламутрового порно. (Дурнюча все-таки назва. Цікаво, а КСД при перевиданні повиправляв помилки, які рясно були розсипані по сторінках першого видавництва Дулібів?) Але ні, ні слова про те, що Карпа себе вичерпала. Просто вельмишановному жюрі не сподобалось, шо в книжці для "13-15 річних дівчаток" так багато цинізму. Тю... І де це вони бачили тихеньку і сумирну ІРЕНУ КАРПУ??? Мабуть, взагалі раніше нічого із її творів не читали. Та й взагалі нічого подібного не читали, обмежуючись шкільною порграмою (Заповіт, Прометей, Хіба ревуть воли, та Микола Джеря). І якого такого хєра вони (чи лише воно) вирішили (вирішило), що Карпа - це чтиво для 13-15 річних дівчаток? (мало мене феміністкою обізвали, тепер взагалі мене за дєвку-малолєтку мають))) Неподобство!!!