Чим Твіттер кращий еЛДЖею?

[posterrr]

 Щось останнім часом у ЖЖ повний штиль. Ну, принаймі у тій частині ЖиЖу, якою я користуюся (а я рідко залажу далі френдової стрічки та Рівненських дописувачів). Двоє "друзів" обмежуються Твіттером, а третю душать депресняки. Чомусь по-дурному почуваю себе винним, а то чого б це раптом усі вони разом позабивали на еЛДжей, як не через мене? Правда учора якась пика на всеньку юзарпику мене зафрендила. Та пика виявилась Вассадіном (хм, щось середнє між Вакхабітом і Алладіном). У ньго більше тисячі френдів, з них понад дев'ятсот взаємних, та ще десятеро зафрендило його собі без зворотньої взаємності. І як це можна за таким величезним стадом слідкувати? Мабуть часу відірвати свою дупу від монітора вистачає лише на те, щоб сходити до туалету та на зворотній дорозі повигрібати усе з холодильника і зжерти то всьо над клавіатурою. Судячи із фото, десь так воно і є. Так що не буду поки що його френдити. Не хочу мати собі товстого друга, який на все (і на всіх) дивиться крізь екран комп'ютера.
Хоча можливо (і навіть скоріше за все) той Вассадін хороша людина, але йому не пощастило із моїм настроєм. Може бути, що через пару днів я впаду у рожеву сентиментальність, розкаюсь у всьому, що зараз написав, і сам піду набиватись до нього у друзі. Але зараз усе не так, тому буду вийобуватись (бо такий вже в мене настрій).
 Повернуся до теми, тобто до твіттера. Заліз туди знічев'я. Оля останнім часом тусується там, та й Таня теж там прописалась (не помічав її в твіттері минулого разу). Мені той ресурс чомусь не сподобався. Не відчув його переваги над елджеєм. Певно став "по пояс дерев'яним" (чи до поясу дерев'яним? і з якого боку: зверху чи знизу?). Хай це буде дивним та ірраціональним, але залишуся тут. (Якось мій давній друг АО з приводу мого небажання завести собі айсік'ю казав: "Тю, аську завести влом, зато блогится не влом...")
 Блін, щось мій сьогоднішній запис погано б'є із заголовком і взагалі погано клеїться (в сенсі "пишеться", а не пристає до когось), так що буду кінчати. Чао!