posterrr: (posterrr)
Їздив минулого вихідними до Тиврова. І не просто так пива попити містечком повештатись, а поквеститись разом із студентами політеху. Вірніше, вони собі квестились, а я посидів агентом на "точці" в мальовничій місцині над Бугом, роздавав нові завдання тим гравцям, які змогли мене відшукати, а також потроху клацав навколо своїм фотоапаратом.

Отож, про те як проходив квест, як смажились шашлики на квестерському "афта-паті", як там поживає сам Тиврів і чи змінився він за два роки з часів мого останнього візиту до нього читаємо далі:
+50 фото )
posterrr: (posterrr)
Продовжуємо нашу віртуальну мандрівку Вінниччиною дев'ятнадцятого століття (а точніше протягом 1871 - 1874 років). Як завжди, скласти уявлення про тогочасні краєвиди допоможуть акварелі Наполеона Орди.
Раніше ми вже мали змогу ознайомитись із краєвидами північної Вінниччини, а також південного-заходу області.

Цього разу на нас чекає подорож східною та південно-східною частиною Вінницької області, а саме: Іллінецьким, Немирівським, Тульчинським, Томашпільським, Ямпільським, Крижопільським, Піщанським, Тростянецьким, Бершадським і Теплицьким районами.
Отож, вирушаємо в подорож!

Задля зручності орієнтування на місцевості, пропоную користуватися інтерактивними картами із зазначеними населеними пунктами:
- карта Google (із прив'язкою до місцевості акварелей Наполеона Орди)
- карта Яндекс

На нас чекають 33 малюнки Наполеона Орди із 26 мальовничих місцин Вінниччини
Перелік населених пунктів за районами )
Вкотре нагадую, що усі зображення взято із сайту Національного музею у Кракові

Але годі вже базікати - час вирушати у мандри. А розпочне нашу подорож
Іллінецький район:
1.

Дашів - вигляд з ріки Соб на палац Ржевуських. (Daszów. Pałac Rzewuskich - widok od rzeki Sob)
+32 малюнки Вінниччини )
posterrr: (posterrr)
Поділюся добіркою кольорових листівок Вінниці зі сторінок журналу Pingvin in Vin.

До речі, деякі із цих фотографій можна придбати на інтернет-аукціонах. Тільки зважайте на ціну - екземпляри в гарному стані продаються за 2500 гривень.
Але дивитись на старовинні фотокартки можна безкоштовно. Тож, приємного перегляду ;)


Originally posted by [livejournal.com profile] in_vin at Вінниця в "розфарбовках" - кольорові листівки початку ХХ століття

В прадавні часи, коли Земна куля була ще тепленькою і по ній тупотіли мамонти, коли прогрес у вигляді кольорової фотографії іще не дістався до наших країв, але мати гарні яскраві світлини все-ж таки дуже кортіло... Так от, в ті далекі часи доводилось розфарбовувати чорно-білі листівки фарбами й пензликами.

Попит на розфарбовані краєвиди був гарним, тож виготовлення "кольорових" листівок було налагоджено в "промислових масштабах". Тобто такі листівки серійно видавались численними типографіями. Тож завдяки їхнім зусиллям ми можемо просто зараз поглянути на Вінницю початку ХХ століття в кольорі.

Щоправда, до зображених на листівках кольорів потрібно відноситись скептично - відповідність кольорів на картках справжнім залежала від сумлінності самого "художника", який міг використовувати кольори які йому подобаються, замість тих, що відповідали дійсності.

Крім того, видавництво взагалі могло бути "не місцевим". Приміром, багато фотокарток з краєвидами Вінниці було надруковано в губернському Кам'янці.
Отож, прохання критично ставитись до "справжності" кольорів на таких листівках. Так само, як і до розфарбованих чорно-білих фільмів :)

Але, безперечно, кольорові листівки столітньої давнини є цінним та цікавим надбанням. Тож пропоную розглянути розфарбовані фотокартки Вінниці.

1.

Розпочинаємо свою подорож кольоровою Вінницею із головної вулицею міста - Поштової (тепер Соборної) вулиці.
Фотограф знаходився на перехресті сучасних вулиць Соборної та Козицького та цілив об'єктивом в напрямку теперішніх МакДональдсу та Скай-парку.
Як бачимо, головна артерія міста за сотню років змінилась майже до невпізнанності.

+9 кольорових листівок )
posterrr: (posterrr)
Продовжуємо знайомитись із Вінниччиною за допомогою акварелей Наполеона Орди.
Минулого разу ми здійснили історично-мистецьку подорож північною частиною області. Цього разу помандруємо на південний-захід від Вінниці, по містах і селах Тиврівського, Жмеринського, Барського, Шаргородського, Мурованокуриловецького, Могилів-Подільського та Чернівецького районів.


Для зручності можете орієнтуватись на місцевості за інтерактивними картами:
- карта Google (із позначеними на місцевості акварелями);
- карта Яндекс

Цього разу віртуальна подорож охоплює 27 мальовничих куточків Вінниччини, що були зображені у 32 акварелях.

Перелік населених пунктів за районами: )

Нагадую, що всі зображення узяті із сайту Національного музею у Кракові.
А всі представлені краєвиди Поділля були створені протягом 1871-1874 років.

І, нарешті, перейдемо до самих акварелей Наполеона Орди. Нашу віртуальну подорож розпочинає
Тиврівський район:
1.

Тиврів - палац Ярошинських та Михайлівський костьол. (Tywrów. Pałac Jaroszyńskich i kościół p.w. św. Michała)

малюнки іще 31 мальовничої місцини Вінниччини )
posterrr: (posterrr)
Браилов - это чУдное местечко (буду называть его именно "местечком", а не поганым совковым определением ПГТ - "поселок городского типа")... Так вот, Браилов - это чУдное местечко, живописно расположившееся среди замечательных природнык красот Подолии.

О нем я уже делал запись, но такой замечательный городок заслуживает большего, нежели один только пост в жж. Шутка ли - здешними красотами неоднократно вдохновлялся Петр Ильич Чайковский. И не только вдохновлялся, но и подробно излагал свои впечатления от Браилова в переписке с хозяйкой имения - Надеждой фон Мекк.
Теперь же письма выдающегося композитора будут служить нам своеобразным путеводителем по Браилову.

Тем более, есть особый повод - как раз в эти дни, с 11 по 16 мая, в Виннице и Браилове проходит ХІІ Международный фестиваль им. П.И.Чайковского и Н.Ф. фон Мекк


А пока вместе с Чайковским получаем приглашение от Надежды фон Мекк:
"У меня есть желание, чтобы Вы побывали в том месте, которое я так люблю, в которое я всегда стремлюсь сердцем, в котором есть для меня много дорогих воспоминаний, – в нашем Браилове."

Не правда ли, от такого предложения невозможно отказаться? :)
Так что собираемся в дорогу, и по пути следования в железнодорожном вагоне изучаем общие сведения о Браиловском имении в изложении хозяйки - Надежды Филаретовны:

"Браилов стоит три миллиона и дает дохода (валового) шестьсот тысяч, из них четыреста тысяч сахарный завод и двести тысяч экономия, но ведь все это в Браилове же и поглощается. У меня есть один знакомый, который говорит, что “Браилов - это маленькое государство”, и это очень метко, потому что там действительно все ведется на государственную ногу и дефицит, так же как у нас в России, в государственном бюджете"

прогулка в 59 кадрах )
posterrr: (posterrr)
Які у нас виникають зорові асоціації щодо Вінниччини наприкінці дев'ятнадцятого сторіччя? - Зазвичай єдиними візуальними образами будуть хатка-мазанка під солом'яною стріхою та дерев'яна церква - бо ж саме такі зорові асоціації пропонують нам шкільні підручники та краєзнавчі музеї.

Але ж насправді Україна могла похвалитись численними замками, палацами та розкішними парками!
На жаль, їхні зображення нині не так то й просто відшукати. Замальовки "світоча українського народу" Тараса Шевченка із його краєзнавчих експедицій ледь не засекречені. Інших матеріалів у вільному доступі також днем із вогнем не віднайти...

На щастя, сусідня Польща більш відповідально за нас ставиться до історії. Приміром, Національний музей у Кракові не боїться розмістити у вільному доступі всі кілька сотень наявних малюнків Наполеона Орди, на яких зображено мальовничі куточки нашої країни.
До того ж, це не якісь там гравюри, чи низькопробні чорно-білі копії, а повноколірні акварелі, якими їх створив автор.

Перебирати усі роботи Наполеона Орди мені не стане сили, тож зосереджусь лише на тих малюнках, на яких відтворено краєвиди теперішньої Вінницької області.

Акварелей Наполеона Орди із зображеннями Вінницької області виявилось майже сотня. Тож спершу ознайомлю вас із краєвидами центру та півночі Вінниччини, а саме: Вінницького, Калинівського, Літинського, Хмільницького, Козятинського та Погребищанського районів.

Задля більшої зручності, усі населенні пункти, про які буде йти мова, позначено на карті:
- інтерактивна карта Google (із позначеними на місцевості акварелями);
- інтерактивна карта Яндекс

Перелік населених пунктів Вінниччини з акварелей Наполеона Орди за районами )


Отож, розпочинаємо нашу мандрівку акварелями Наполеона Орди. Першою в списку - Вінниця.
1.

Вінниця - загальний вигляд від річки Буг (Winnica. Widok ogólny od strony rzeki Boh)

+32 малюнки Вінниччини )
posterrr: (posterrr)
Один из старейших городов Подолья (упоминание о нем встречается в армянских летописях 1059 года среди списка городов, с которыми армяне вели торговлю), королевский город, центр одноименного воеводства, колыбель хасидизма - все это о Брацлаве!


Тем не менее, город с такой выдающейся историей сейчас практически никому не известен - во всём интернете найдется лишь "около трёх" туристических отчётов из Брацлава. Что ж, тем интереснее открывать для себе город!

Брацлав в 50 кадрах )
posterrr: (posterrr)
И все-таки Каменец-Подольский - это удивительный город. Шутка ли, сделал по нему уже два отдельных поста (с фото-эмоциями и граффити, а также с ночными фотографиями) но про сам город еще практически ничего не рассказал!

Поэтому исправляюсь, и показываю Каменец с его туристической стороны. Старый Город, Новый Город, оборонительные башни, головокружительный мост, средневековая ратуша, старинные церкви и костелы, а также много другого интересного спрятано под катом :)

Каменец в 62 кадрах )
posterrr: (posterrr)
Все-таки Каменец-Подольский - невероятный город! Отбираю фотографии, которые сделал за двое суток пребывания в нем, и понимаю, что хочу опубликовать их все! Однако пост на полтыщи фоток - это уже чересчур, поэтому начну со своих первых впечатлений - вечернего знакомства с городом.

Солнце уже закатилось за горизонт, оставив город наедине с нами. И вот, двое сумашедших представляют себя в роли первооткрывателей Каменца. Никаких заранее спланированных маршрутов, никакой карты - идем вслед за своей интуицией.

25 вечерних кадра )
posterrr: (posterrr)
Каменец... Я, кажется, влюбился в этот город. Впрочем, в него тяжело не влюбиться.


Об архитектурных шедеврах и прочих достопримечательностях поговорим в другой раз. А пока будет нарезка ярких фрагментов, будут окна и стены Каменца, будут "двое самых чокнутых людей" в этом городе в исполнении u_ognia и меня...

+45 кадра )
posterrr: (Default)
Субботнее утро. Ну как "утро" - одиннадцатый час. Тем не менее, я только-только проснулся, а значит действительно утро".
Тут же звонок от komariv'а:
- Не хочешь на позицию в ПултЫ съездить?
- Когда?
- Сейчас.
- Поехали.


Сказано - сделано. И уже к полудню мы воочию наблюдали за тем, что осталось от былой мощи 43-й ракетной армии. Причем далеко не всей мощи, а только одного конкретного дивизиона.
Тем не менее, здесь с 62-го по 84-й год на боевом дежурстве находилось 8 килотонн способных улететь на 2.000 километров и навести шороху в старушке Европе.

исследовать стартовую позицию )
posterrr: (posterrr)
Конечно же я разбалован ровенскими злачными заведениями. После тамошнего кафешного изобилия, винницкие общепиты казались мне эдаким приветом из СССР после легкого "евроремонта" (и с совсем не социалистическими ценами в Меню).

К счастью, среди всего этого однообразия в Виннице случаются прекрасные исключения. Например, кафе "Гостиная Счастливого Времени", или же, как её называют в просторечии - "Заваркин".



В этом уютном кафе, неспешно наслаждаясь изысканными сортами кофе и чая, вы можете погрузиться в атмосферу рубежа ХІХ-ХХ веков. Ведь вас окружают оригинальные, интерьеры того времени, увидеть которые нынче можно разве что в музеях. Тихо и ненавязчиво льется "граммофонная музыка" столетней давности, на стенах умиротворенно тикают старинные ходики, а на журнальном столике лежат подшивки газет "Нива" и "Юго-Западный Край" начала ХХ века.
Кроме того, в кафе регулярно проводятся вечера старинной концертной музыки, показы фильмов эпохи немого кинематографа и устраиваются разнообразные тематические "журфиксы"...

Заинтересовались? - Тогда читаем подробнее:
Экскурсия за чашкой чая )
posterrr: (posterrr)
Вороновиця. Вона приманювала до себе розкішним палацом Грохольських (у якому до того ж розмістився музей авіації імені Можайського), костелом архангела Михаїла та триголовою дерев'яною церквою...

Власне, оце і все, що мені було відомо про селище із путівників, реєстрів архітектурних пам'яток та подорожніх звітів на численних інтрнет-ресурсах. Тож я занадто оптимістично вирішив, що три години на знайомство із цим селищем мені цілком вистачить.
В підсумку, через три години на Вороновицю опустилася темрява, а до церкви я так і не встиг дістатись (і це я ще в музеї не був!). Зате віднайшов цілу низку інших цікавинок, і черговий раз переконався в тому, що путівникам вірити не можна - у них лишень переписують давно всім відомі пам'ятки із старих радянських реєстрів. А більшість пам'яток історії доводиться шукати самотужки.



Мандрівка Вороновицею в 45 кадрах )
posterrr: (posterrr)
Граффити - пожалуй один из наиболее недооцененных видов искусства. Мало кто знает имена современных гениев уличной живописи, в книжных магазинах не найти сборников репродукций настенных картин, а в туристических путеводителях не найти ни одной фотографии граффити (пускай даже оно во сто раз гениальнее типового памятника Ленину/Шевченку или очередной заурядной церкви, которые красуются на обложке)...

Поэтому исправляю такое несправедливое отношение в массах к граффити, вооружаюсь фотоаппаратом и отправляюсь на поиски винницких настенных картин.
Когда-то я уже размещал отчеты о граффити в городе Ровно, разрисованных винницких магазинах и первую порцию винницких граффити. Теперь же следует новая порция шедевров на улицах Винницы.

1.

Начну подборку граффити с центра. Практически на центральной улице города - Соборной - с тыльной стороны областного БТИ затерялся уголок старого Нью-Йорка, с его традиционными желтыми такси на фоне Манхеттенского моста.
Кстати, этот уголок Америки нарисован здесь не случайно - в здании за стеной помимо БТИ разместился еще и бутик "Манхеттэн", так что благодарить за граффити нужно именно их.
Ну и на всякий случай, для тех, кто плохо ориентируется в винницких учреждениях, приведу более точный адрес Манхеттенского моста: он находится на задней стене углового дома на пересечении улиц Михаила Кропивницкого и Соборной.

еще десяток винницких граффити )
posterrr: (posterrr)
С наступлением холодов винницкий чудо-юдо фонтан Roshen впал в зимнюю спячку и залег на дно Южного Бугага до следующей весны.
Однако кондитерская империя не забывает о своих покупателях и продолжает радовать их, а заодно и остальных жителей Винницы оригинальными сказочными представлениями. На этот раз ожили витрины фирменного магазина, повествуя всем прохожим о процессе создания шоколада.



+9 кадров правильной рекламы )
posterrr: (posterrr)
Випало мені одразу ж після першого тріумфального дня в Що?Де?Коли? провести дві години в поХмільнику. До відвідин цього славного подільського містечка мені було відомо про нього лишень те, що тут сила-силенна санаторіїв із цілющою радоновою водою, а також що тут доволі непогано зберігся розкішний палац графа Ксідо.

Ну та краще один раз побачити на власні очі, аніж довіряти пліткам і путівникам. Тож намагаюся використати свої дві години знайомства із Хмільником із максимальною користю та побачити якомога більше цікавого.



прогулянка Хмільником в 49 кадрах )
posterrr: (posterrr)
Продовжую свої мандри подільськими краями та селами. Опісля Тиврова та Сутисок напишу звіт про навколишні села Шершні та Ворошилівку.



Навряд чи хтось колись цілеспрямовано навідається туди в туристичних цілях. Але як раптом кого доля зненацька закине до Шершнів, чи не дай бог до Ворошилівки (наприклад заблукаєте, чи забухаєте в Сутисках і поїдете на дискотеку по навколишніх селах) то будете знати, хоча б на фоні чого сфотографуватися на пам'ять.

мандрівка в 34-х кадрах )
posterrr: (posterrr)
Сутиски - мало кому відоме селище у Вінницькій області, яке однак може похвалитися чудовою архітектурою графських палаців, мальовничими залишками середньовічних замків, а також запаморочливими краєвидами! Це якраз той випадок, коли варто один раз побачити красоти Сутисок, аніж читати скупі рядки в путівниках.



А в кого немає змоги самому навідати це дивне містечко (якось навіть язик не повертається назвати його сухою абревіатурою смт), прошу до віртуальної подорожі осіннім різнобарв'ям Сутисок.

подорож у 46 кадрах )
posterrr: (posterrr)
Перед тим як їхати до Тиврова я встиг начитатись усіляких "Україна інкогніта", що мовляв там (тобто в Тиврові) немає на що дивитися - сама розруха та совок в гірших його проявах. Але оскільки із усіх людей я вірю лише доктору Хаусу (що всі брешуть), то вирішив не перейматися чужими враженнями, та на власні очі подивитися на принади Тиврова.



Тим більше, що це містечко розташоване на мальовничих гранітних берегах Південного Бугу, тож якщо навіть архітектура Тиврова справді виявиться жалюгідною - то завжди можна заспокоїти свої естетичні вподобання милуванням навколишніми пейзажами.

Отож, застрибую коло вінницького будинку офіцерів до маршрутки, яка за 8 гривень везе до Тиврова набиратися нових вражень та емоцій.

Тиврів у 36 кадрах )
posterrr: (posterrr)
Жмеринка. Казалось бы, что там может быть интересного? "Ну вокзал... ну костёл... ну может еще чего найду..." - думал я, отправляясь после обеда электричкой в этот город. За полтора-два часика все быстро отснимаю, и поеду назад в Винницу. Но неожиданно оказалось, что городок чрезвычайно интересен, и мне не хватает светового дня, чтобы сфотографировать все, что хотелось бы.



В общем, Жмеринка преподнесла приятный сюрприз. Предлагаю прогуляться по ней вместе.

Жмеринка в 53-х кадрах )

Profile

posterrr: (Default)
posterrr

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
161718192021 22
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 26th, 2017 07:19 am
Powered by Dreamwidth Studios