Трошки лірики

[posterrr]

Наводив лад в одному із старих блокнотів і натрапив на напівзабутого ліричного вірша. Дівчатам таке має сподобатись, тому передруковую його до ЖЖ без змін та майже повністю:



Втомилося сонце за день, позіхає
І за горизонтом повільно зникає.
Півнеба згорає в останнім промінні
Червоному як твої губи чарівні.

В густих темних сутінках місто втопає.
Будинки і вулиці ніч заливає.
Ці сутінки ніжні, мені так здалося,
Густі й шовковисті як твОє волосся.

Маршрутки й тролейбуси фари вмикають.
Вітрини горять. Ліхтарі оживають
І світять крізь морок бузкової ночі
Неначе блискучі твої карі очі.

Дерева пухнастий окутує іній.
Виблискує наче коштовне каміння
Кружляючи в вальсі казковому сніг,
Прекрасний і білий, неначе твій сміх...

Comments

Мені сподобалось...

[elisabethtown13.livejournal.com]

Не всім вдається написати гарно і небанально про звичайні речі :)

[zhmutok-mrij.livejournal.com]

взагалі чоловіки краще пишуть про кохання. гарно написано!

[0335.livejournal.com]

Приємний такий і ненав*язливий віршик. Ще зранку налаштував мене на потрібну хвилю) Дякую;)

[dana-kaba4ok.livejournal.com]

можна я не буду писати що мені сподобався цей віршик?..