Мале Пивне Турне
Sep. 8th, 2009 12:04 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
posterrrЕх, ніяк не дійдуть руки написати про мій пивний маршрут Рівне-Вінниця-Рівне. А я ж обіцяв! Виправляюся)
Так вже вийшло, що мій переїзд по вищевказаному маршруту увінчався дегустацією місцевих сортів пива у трьох транзитних містах: Бердичеві, Хмельницькому і Славуті. От про це й поговоримо! Вірніше "поговорю", усі решта будуть просто читати давлячись слиною, презирливо чмихаючи або байдуже позіхаючи.
1. Бердичівське Хмільне. спирту 3,7%об., 11% "густини". Отже, перша пивна зупинка, іще по дорозі "туди", Бердичів. Про саме місто я поки розповідати не буду, зате про його пиво - обов'язково! Хоча по відношенню до Бердичівського важко бути об'єктивним. Усе ж таки душать райдужні дитячі спогади про ті часи, коли Бердичівське було (чи принаймі здавалось) найкращим пивом у світі і коштувало усього гривню за півлітровий бокал. Справді, тоді кращого пива годі було шукати. Гарний збалансований смак із помірними гірчинкою та кислинкою та вишуканою шовковистістю. І до того ж - живе! Та ще й найдешевше! Ностальгія! Але з тих пір багато витекло води і випилось пива. Змінились смаки, змінилось саме Бердичівське. Стало більш тривіальним та наблизилось до поняття "бражка". Та й за пляшку просили вже доволі відчутні 3грн25коп. Тепер Бердичівське вже не є для мене цілим всесвітом. Тепер воно всього лиш "одне із решти". Звісно, Бердичів кращий більшості всеукраїнського асортименту пастеризованого пива (хоча б тому, що його не пастеризують). Але я став набагато вибагливішим.
2. Проскурівське. А це вже на зворотній дорозі до Рівного. Хмельницьке пиво від 2.95 за пляшку. Має цілих дві нагороди із свята пива на етикетці (на фотографії розміщена стара етикетка, теперішні овальні) Доволі нейтральне навіть невиразне за смаком із трохи одеколоновим запахом) (от не знаю, чогось так здалося! можливо через цикорій, який входить до складу). Через це мусить подобатись дівчатам. До того ж, через свій слабопивний (і трохи одеколоновий) запах ідеально підійде для завивки волосся). Багатофункціональне пиво))) (А за своїми ТТХ один в один повторює Бердичівське)
3. Князь Сангушко. Славутське пиво. Доволі часто можна зустріти в Рівному (навіть у Гавані є на розлив). Ще одне цікаве пиво. Має доволі високу густину. На смак можна навіть сплутати із темним (особливо, якщо пити прямо із пляшки). Як і багато сортів темного пива, має карамельний присмак перепаленого цукру. Цікаво виходить, я двічі згадав слово "темне" (це вже третій раз), і жодного слова "світле", хоча це саме світле пиво)
Оцінрк за ці сорти я виставляти не буду. Краще спробуйте самі за нагоди, і складіть власне враженя. Все ж таки це "майже ексклюзив" а не порошкове пиво із супермаркетів) Смачного!
Так вже вийшло, що мій переїзд по вищевказаному маршруту увінчався дегустацією місцевих сортів пива у трьох транзитних містах: Бердичеві, Хмельницькому і Славуті. От про це й поговоримо! Вірніше "поговорю", усі решта будуть просто читати давлячись слиною, презирливо чмихаючи або байдуже позіхаючи.
1. Бердичівське Хмільне. спирту 3,7%об., 11% "густини". Отже, перша пивна зупинка, іще по дорозі "туди", Бердичів. Про саме місто я поки розповідати не буду, зате про його пиво - обов'язково! Хоча по відношенню до Бердичівського важко бути об'єктивним. Усе ж таки душать райдужні дитячі спогади про ті часи, коли Бердичівське було (чи принаймі здавалось) найкращим пивом у світі і коштувало усього гривню за півлітровий бокал. Справді, тоді кращого пива годі було шукати. Гарний збалансований смак із помірними гірчинкою та кислинкою та вишуканою шовковистістю. І до того ж - живе! Та ще й найдешевше! Ностальгія! Але з тих пір багато витекло води і випилось пива. Змінились смаки, змінилось саме Бердичівське. Стало більш тривіальним та наблизилось до поняття "бражка". Та й за пляшку просили вже доволі відчутні 3грн25коп. Тепер Бердичівське вже не є для мене цілим всесвітом. Тепер воно всього лиш "одне із решти". Звісно, Бердичів кращий більшості всеукраїнського асортименту пастеризованого пива (хоча б тому, що його не пастеризують). Але я став набагато вибагливішим.
2. Проскурівське. А це вже на зворотній дорозі до Рівного. Хмельницьке пиво від 2.95 за пляшку. Має цілих дві нагороди із свята пива на етикетці (на фотографії розміщена стара етикетка, теперішні овальні) Доволі нейтральне навіть невиразне за смаком із трохи одеколоновим запахом) (от не знаю, чогось так здалося! можливо через цикорій, який входить до складу). Через це мусить подобатись дівчатам. До того ж, через свій слабопивний (і трохи одеколоновий) запах ідеально підійде для завивки волосся). Багатофункціональне пиво))) (А за своїми ТТХ один в один повторює Бердичівське)
3. Князь Сангушко. Славутське пиво. Доволі часто можна зустріти в Рівному (навіть у Гавані є на розлив). Ще одне цікаве пиво. Має доволі високу густину. На смак можна навіть сплутати із темним (особливо, якщо пити прямо із пляшки). Як і багато сортів темного пива, має карамельний присмак перепаленого цукру. Цікаво виходить, я двічі згадав слово "темне" (це вже третій раз), і жодного слова "світле", хоча це саме світле пиво)
Оцінрк за ці сорти я виставляти не буду. Краще спробуйте самі за нагоди, і складіть власне враженя. Все ж таки це "майже ексклюзив" а не порошкове пиво із супермаркетів) Смачного!
