posterrr | I'm back!

Не знаю чи надовго, але я таки повернувся до нету. Та що там до нету, тепер я нарешті зможу поміняти музику на своєму плеєрі! А то за два тижні можна зненавидіти Bullet For My Valentine. Добре хоч він був трохи розбавлений п'ятьма композиціями Lюка із їх нового альбому. Блін, так і не встиг докачати всього альбома, і Персеполіс не встиг докачати, потрібно усе починати спочатку((
Ех, не було мене так довго, що навіть не знаю з чого почати. В голові справжній завал із різних думок та спогадів, що не були свого часу опубліковані. Тепер навіть не уявляю, як можна того клубка розплутати. Тож на сьогодні обмежусь уривками Квадратних спогадів. (Ну дуже мені атмосфера того, гмм - клубу?, подобається)

Спершу розміщу фотку із Флітівського виступу. Трохи не вчасно, але уж луччє позна, чєм нікада! Споглядайте.

І ще пару слів про "Вальс з Баширом". То назва чергового анімаційногоь фільму, якого показували в Квадраті. Вцілому давати на нього "рецензію" не буду, обмежусь лише деякими спостереженнями. Приємно вразило, що у героїв взимку надворі іде пар із рота. Рідко навіть у яких фільмах таке побачиш. В більшості американських (і не лише) стрічок персонажі фільму вільно собі тусуються по "засніжених" вулицях без шапок у тоненьких піджачках і ні пари з вуст! І носи з вухами у них навіть не червоніють, не те що не синіють!
А ще запам'ятався епізод із пораненими конями, мовляв коней шкода більше за людей, бо вони ні в чому не винні. Мені одному здалось, що це явна цитата із Ремарківського "На Західному Фронті...", чи так воно насправді є?
І раз мова зайшла про цитати, то повторю за Андруховичем "Не було мене так довго, що зовсім нічого й не змінилося" Це я про те, що у френд стрічці майже нічого нового. Навіть Васадін, і той повернувся до моїх френдів. Роблю висновок, що без мене життя у ЖЖ неможливе. Тож на цій оптимістично-райдужній ноті й закінчу цього невпорядкованого записа. Далі буде. I'll be back!