![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
posterrrНемирів - мабуть найзнаніший райцентр у світі, завдячуючи однойменному горілчаному бренду. Але алкоголь алкоголем, а от до самого містечка мало хто навідувався із туристів, хоча там справді є на що подивитися!
Отож виправляємо ситуацію, розширюємо кругозір за межі горілчаних рамок та їдемо до Немирова, насолоджуватись атмосферою цього харизматичного містечка.
1.
Хвилин 45 маршруткою із Вінниці до Немирова, і от я вже вистрибую на першій же зупинці коло базару. Там одразу ж мені впадають в око розкішні старовинні різьблені двері стилю модерн на вході до аптеки. Немирів починає приємно дивувати іще задовго до своїх основних туристичних принад!
2.
Такі двері могли б зайняти достойне місце в колекції Вінницького Їжака (він же колишній жж-юзер vinezh)
3.
Сама будівля аптеки виглядає вже не так презентабельно, як двері, хоча й доволі симпатично. Лишається тільки здогадуватись, яким гарним цей будинок був сто років назад, до численних "ремонтів" і "спрощень архітектурних надлишків"...
4.
Зате всередині у вестибюлі ще зберіглось трохи старого ліпного оздоблення.
5.
Власники другого поверху будинку-аптеки як на диво не поскупилися замовити пластикові вікна "під старовину" із модерновими вигинами і коричневими рамами.
На першому поверсі поняття прекрасного зводиться до встановлення кондиціонеру...
6.
Але годі вже тупцяти навколо аптеки, час дивитися на інші принади Немирова. Наприклад, на колишню жіночу гімназію, в стінах якої зараз розмістився будівельний технікум.
7.
Про те, що в технікумі навчають не лише мулярів та штукатурів, але й архітекторів, натякає пам'ятник Владиславу Городецькому (бо ж офіційна назва закладу - "коледж будівництва й архітектури")
8.
Хоча про фаховий рівень навчального закладу можна скласти враження по іншому корпусу технікуму. Спробуйте но відгадати під огидною лускою радянської плитки іще одну пам'ятку архітекрути - колишню чоловічу гімназію.
Взагалі у Немирові повно будівель обкладено цими кахлями, тож я здогадуюсь, яку практику відбували студенти-будівельники:)
9.
Від технікуму повертаюсь назад до базару, де металеве жахіття кіосків та "ракушок" хоч якось прикрашається баптистським храмом.
10.
Коло ставу загубилась цікава будівля колишнього млина. Шкода тільки, що готичні риси споруди розчиняються у сірій одноманітності шиферу й "шуби"
11.
Зараз млин стоїть пусткою і використовується хіба-що як нужник чи смітник. А більшість місцевих жителів захоплено попискують на краєвиди всіляких Німеччин та Швейцарій, не помічаючи, що єдина відмінність між нами і ними - це чистота і охайність.
12.
Коло ставу на самому березі братські могили жертв фашистського режиму.
13.
Знов таки вертаюсь в район базару, де за невиразною сірою двоповерхівкою проглядаються доволі цікаві господарські споруди, пристосовані нині під звичайнісінькі сараї.
14.
Поряд причаївся невеличкий лючок Малинського ливарного заводу, чи то для гідранту, чи то іще для якого водонапірного насосу.
15.
Час знайомитись з центром міста, який вабить вежами костьолу святого Йосипа.
16.
Сама ж центральна площа виглядає по-радянському одноманітно та нудно, із залізобетонним універмагом і кінотеатром та з пережившим буремні 90-ті роки Леніном в центрі.
17.
Добре хоч костел святого Йосипа відновили у первісному вигляді, і тепер він прикрашає собою головну площу. Та й сіренький будинок культури поруч виглядає доволі привабливо.
18.
Крім того, на фасаді будинку культури примостились такі симпатичні баранці:)
19.
Обходжу костьол та БК ззаду, й фотографую їх, радше не через архітектурні принади, а через розкішні хмари над ними.
20.
Неподалік православними зведено собор архістратига Михаїла. Таке враження, що основним завданням перед архітекторами, що проектували цей храм, було те, щоб за розмірами він не поступався костьолу. Архітектурні принади були вже на другому плані.
21.
Ну і врешті-решт, я таки дістався до головної окраси Немирова - палацу графині Щербатової.
22.
Вхід до палацу охороняють два леви, один з яких зализаний і засмоктаний погодніми умовами, наче льодяник:)
23.
Інший цар звірів зберігся набагато краще.
24.
У вестибюлі іще доволі непогано збереглись старовинні графські інтер'єри.
До речі, для мене приємним здивуванням стало те, що немає ніяких охоронців на вході, які допитуються, чого я сюди приперся. Вільно собі заходиш і фотографуєш - тут це сприймається як само собою зрозуміле.
25.
В холі розмістився чудовий мармуровий камін.
26.
Ліпна стеля вражає не менше каміну.
27.
Погляд із вестибюля на парадний вхід (чи то "вихід", раз я вже всередині)
28.
Виходячи із палацу, одразу же спускаєшся сходами до тінистого впорядкованого парку, блукати алеями, які щільно обсаджені туями.
29.
Через густий парк увесь палац до об'єктиву не спіймати. Це - максимум, який дозволяють дерева:)
30.
Тим часом надворі починає накрапати, тому я знову ховаюся до палацу, де якраз проходить весільна фотосесія.
31.
На щастя, дощ швидко закінчився, тож продовжую гуляти навколо палацу. Так виглядає його бічний вхід.
32.
Задня частина палацу нічим не поступається фасаду.
33.
В гущавині парку заховалась старовинна водонапірна вежа.
34.
Тим часом остаточно вийшло сонце, і палац набув нових барв та відтінків.
35.
Вигляд на парадний фасад.
36.
Позаяк на території палацу графині Щербатової зараз розташовано санаторій, то для розваги його відвідувачів в парку зробили велетенські шахи.
37.
Повертаюсь до палацу, аби зробити його найефектніший знімок.
38.
Далі парком йду до наступної визначної немирівської пам'ятки - кам'яного млина-електровні.
39.
Млин насправді виглядає казковим замком, а не тривіальною промисловою спорудою. Сюди б іще черепицю замість потворного шиферу!
40.
Вказівник річки надзвичайно доречний. Не млин, а такий собі Замчик на Замчику:)
41.
Електровня виглядає органічно з будь-якого ракурсу. Добре, що хоч двір не був зачиненим під час мого візиту, тож можна було обійти "замчик" з усіх боків.
42
Іще б обдерти цю огидну сіру "шубу" зі стін... Напевно, спудеї будівельного технікуму не тільки плиткою усе обкладали, але і штукатурили у "шубку".
43.
Далі я беру курс на Троїцький жіночий монастир, неподалік від якого розташувався ось такий музей. Чесно кажучи, я й так не любитель ходити музеями, а тут зовнішній вигляд остаточно відбив рештки бажання зайти всередину.
44.
Поруч розташувався позеленілий від часу пам'ятник Некрасову.
45.
А це вже я нарешті дістався Троїцької церкви однойменного монастиря
46.
Під стінами храму серед слив та яблунь знаходиться могила графині Щербатової.
47.
Внутрішнє оздоблення Троїцького храму.
48.
Вигляд на собор із-за паркану інтернату, що розмістився поруч. До речі, церковну школу для дітей-сиріт було відкрито при монастирі іще 100 років тому.
49.
Монастирські келії.
50.
Будинок на території згадуваного вже інтернату. На його стіні висить меморіальна табличка, що начебто саме тут народився Некрасов.
Далі була іще прогулянка до залізничного вокзалу, але там було вже не так цікаво, тож буду закінчувати. Як то казалось в рекламі: "За немиров во всем мире!" :)
Отож виправляємо ситуацію, розширюємо кругозір за межі горілчаних рамок та їдемо до Немирова, насолоджуватись атмосферою цього харизматичного містечка.
1.
Хвилин 45 маршруткою із Вінниці до Немирова, і от я вже вистрибую на першій же зупинці коло базару. Там одразу ж мені впадають в око розкішні старовинні різьблені двері стилю модерн на вході до аптеки. Немирів починає приємно дивувати іще задовго до своїх основних туристичних принад!
2.
Такі двері могли б зайняти достойне місце в колекції Вінницького Їжака (він же колишній жж-юзер vinezh)
3.
Сама будівля аптеки виглядає вже не так презентабельно, як двері, хоча й доволі симпатично. Лишається тільки здогадуватись, яким гарним цей будинок був сто років назад, до численних "ремонтів" і "спрощень архітектурних надлишків"...
4.
Зате всередині у вестибюлі ще зберіглось трохи старого ліпного оздоблення.
5.
Власники другого поверху будинку-аптеки як на диво не поскупилися замовити пластикові вікна "під старовину" із модерновими вигинами і коричневими рамами.
На першому поверсі поняття прекрасного зводиться до встановлення кондиціонеру...
6.
Але годі вже тупцяти навколо аптеки, час дивитися на інші принади Немирова. Наприклад, на колишню жіночу гімназію, в стінах якої зараз розмістився будівельний технікум.
7.
Про те, що в технікумі навчають не лише мулярів та штукатурів, але й архітекторів, натякає пам'ятник Владиславу Городецькому (бо ж офіційна назва закладу - "коледж будівництва й архітектури")
8.
Хоча про фаховий рівень навчального закладу можна скласти враження по іншому корпусу технікуму. Спробуйте но відгадати під огидною лускою радянської плитки іще одну пам'ятку архітекрути - колишню чоловічу гімназію.
Взагалі у Немирові повно будівель обкладено цими кахлями, тож я здогадуюсь, яку практику відбували студенти-будівельники:)
9.
Від технікуму повертаюсь назад до базару, де металеве жахіття кіосків та "ракушок" хоч якось прикрашається баптистським храмом.
10.
Коло ставу загубилась цікава будівля колишнього млина. Шкода тільки, що готичні риси споруди розчиняються у сірій одноманітності шиферу й "шуби"
11.
Зараз млин стоїть пусткою і використовується хіба-що як нужник чи смітник. А більшість місцевих жителів захоплено попискують на краєвиди всіляких Німеччин та Швейцарій, не помічаючи, що єдина відмінність між нами і ними - це чистота і охайність.
12.
Коло ставу на самому березі братські могили жертв фашистського режиму.
13.
Знов таки вертаюсь в район базару, де за невиразною сірою двоповерхівкою проглядаються доволі цікаві господарські споруди, пристосовані нині під звичайнісінькі сараї.
14.
Поряд причаївся невеличкий лючок Малинського ливарного заводу, чи то для гідранту, чи то іще для якого водонапірного насосу.
15.
Час знайомитись з центром міста, який вабить вежами костьолу святого Йосипа.
16.
Сама ж центральна площа виглядає по-радянському одноманітно та нудно, із залізобетонним універмагом і кінотеатром та з пережившим буремні 90-ті роки Леніном в центрі.
17.
Добре хоч костел святого Йосипа відновили у первісному вигляді, і тепер він прикрашає собою головну площу. Та й сіренький будинок культури поруч виглядає доволі привабливо.
18.
Крім того, на фасаді будинку культури примостились такі симпатичні баранці:)
19.
Обходжу костьол та БК ззаду, й фотографую їх, радше не через архітектурні принади, а через розкішні хмари над ними.
20.
Неподалік православними зведено собор архістратига Михаїла. Таке враження, що основним завданням перед архітекторами, що проектували цей храм, було те, щоб за розмірами він не поступався костьолу. Архітектурні принади були вже на другому плані.
21.
Ну і врешті-решт, я таки дістався до головної окраси Немирова - палацу графині Щербатової.
22.
Вхід до палацу охороняють два леви, один з яких зализаний і засмоктаний погодніми умовами, наче льодяник:)
23.
Інший цар звірів зберігся набагато краще.
24.
У вестибюлі іще доволі непогано збереглись старовинні графські інтер'єри.
До речі, для мене приємним здивуванням стало те, що немає ніяких охоронців на вході, які допитуються, чого я сюди приперся. Вільно собі заходиш і фотографуєш - тут це сприймається як само собою зрозуміле.
25.
В холі розмістився чудовий мармуровий камін.
26.
Ліпна стеля вражає не менше каміну.
27.
Погляд із вестибюля на парадний вхід (чи то "вихід", раз я вже всередині)
28.
Виходячи із палацу, одразу же спускаєшся сходами до тінистого впорядкованого парку, блукати алеями, які щільно обсаджені туями.
29.
Через густий парк увесь палац до об'єктиву не спіймати. Це - максимум, який дозволяють дерева:)
30.
Тим часом надворі починає накрапати, тому я знову ховаюся до палацу, де якраз проходить весільна фотосесія.
31.
На щастя, дощ швидко закінчився, тож продовжую гуляти навколо палацу. Так виглядає його бічний вхід.
32.
Задня частина палацу нічим не поступається фасаду.
33.
В гущавині парку заховалась старовинна водонапірна вежа.
34.
Тим часом остаточно вийшло сонце, і палац набув нових барв та відтінків.
35.
Вигляд на парадний фасад.
36.
Позаяк на території палацу графині Щербатової зараз розташовано санаторій, то для розваги його відвідувачів в парку зробили велетенські шахи.
37.
Повертаюсь до палацу, аби зробити його найефектніший знімок.
38.
Далі парком йду до наступної визначної немирівської пам'ятки - кам'яного млина-електровні.
39.
Млин насправді виглядає казковим замком, а не тривіальною промисловою спорудою. Сюди б іще черепицю замість потворного шиферу!
40.
Вказівник річки надзвичайно доречний. Не млин, а такий собі Замчик на Замчику:)
41.
Електровня виглядає органічно з будь-якого ракурсу. Добре, що хоч двір не був зачиненим під час мого візиту, тож можна було обійти "замчик" з усіх боків.
42
Іще б обдерти цю огидну сіру "шубу" зі стін... Напевно, спудеї будівельного технікуму не тільки плиткою усе обкладали, але і штукатурили у "шубку".
43.
Далі я беру курс на Троїцький жіночий монастир, неподалік від якого розташувався ось такий музей. Чесно кажучи, я й так не любитель ходити музеями, а тут зовнішній вигляд остаточно відбив рештки бажання зайти всередину.
44.
Поруч розташувався позеленілий від часу пам'ятник Некрасову.
45.
А це вже я нарешті дістався Троїцької церкви однойменного монастиря
46.
Під стінами храму серед слив та яблунь знаходиться могила графині Щербатової.
47.
Внутрішнє оздоблення Троїцького храму.
48.
Вигляд на собор із-за паркану інтернату, що розмістився поруч. До речі, церковну школу для дітей-сиріт було відкрито при монастирі іще 100 років тому.
49.
Монастирські келії.
50.
Будинок на території згадуваного вже інтернату. На його стіні висить меморіальна табличка, що начебто саме тут народився Некрасов.
Далі була іще прогулянка до залізничного вокзалу, але там було вже не так цікаво, тож буду закінчувати. Як то казалось в рекламі: "За немиров во всем мире!" :)
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2012-08-27 04:21 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 08:17 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-27 04:56 pm (UTC)був у Немирові двічі, обидва рази проїздом, коли їхали на Хмельниччину... спочатку ми там горілку купували, а на зворотньому шляху у нас там зламалося щось у двигуні і ми провели чотири години на СТО))
no subject
Date: 2012-08-28 08:18 am (UTC)Його б іще трохи реставрувати і влаштувати там якийсь музей...
no subject
Date: 2012-08-27 05:01 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 08:19 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-08-27 05:08 pm (UTC)А що у ньому і в палаці зараз?
no subject
Date: 2012-08-28 08:23 am (UTC)(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:горілчаному бренду
Date: 2012-08-27 05:20 pm (UTC)Re: горілчаному бренду
Date: 2012-08-28 08:23 am (UTC)Re: горілчаному бренду
From:Re: горілчаному бренду
From:Re: горілчаному бренду
From:Re: горілчаному бренду
From:Re: горілчаному бренду
From:Re: горілчаному бренду
From:Re: горілчаному бренду
From:no subject
Date: 2012-08-27 06:01 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 08:25 am (UTC)Але, звічно ж, млин - це шедевр. Не розумію керівництва сусіднього горілчаного заводу, чому вони досі його не відреставрували і не відкрили всередині приміром музей "Немирова та Nemiroff'а" :)
no subject
Date: 2012-08-27 08:07 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 08:26 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-27 08:35 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 08:27 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 09:30 am (UTC)не понимаю, почему их никто не заценил. я всегда мечтала в такие поиграть. )
no subject
Date: 2012-08-28 09:40 am (UTC)И до Немирова не сильно далеко)))
И камни там тоже есть)))
(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:(no subject)
From:no subject
Date: 2012-08-28 10:45 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 10:47 am (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 11:38 am (UTC)а там очень даже ничего.
no subject
Date: 2012-08-28 03:28 pm (UTC)no subject
Date: 2012-08-28 11:43 am (UTC)Треба якось до вас на Вінничину вибиратися, а то всьо я її якось проскакую, переважно вночі :)
no subject
Date: 2012-08-28 06:50 pm (UTC)палац Щербатовоъї
Date: 2012-08-31 02:33 pm (UTC)Re: палац Щербатової
Date: 2012-08-31 04:31 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-27 09:29 pm (UTC)no subject
Date: 2012-09-27 09:33 pm (UTC)