Чорний дрозд, шуліка чорний.
Feb. 12th, 2012 04:09 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Користуючись лютими морозами, та надійним крижаним панцирем над Бугом, виперся фотографувати прямо на річку. Бо ж коли іще можна наробити знімків з-під мосту, чи бодай із того ж таки острову Кемпа? Тому вдягаю пальто прямо поверх кедів і топаю рибальськими стежками по течії річки.
Коло Рошену якісь фанати (скоріше фанатки) Фактично Самих витопрали ногами на снігу величезний напис
САШАХУЙ. Я ТЕБЕ ♥ ЇБУ
Пробував сфотографувати той витвір наскельної (чи краще насніжної) народної творчості, але ті гігантські літери не хотіли поміщатися в один кадр. Тому йду Бугом далі попід Старміськими мостами вбік Сабарова, переступаючи рибальські ополонки. Попутньо фотографую берегову забудову і дослухаюся, як риби щось телеграфують мені морзянкою, б'ючи хвостами по зворотньому боці криги.
Тим часом, стежка, по якій я крокую, починає суттєво тоншати та розпорошуатись поміж рибальськими ополонками. Ну бо місцина тут уже малолюдна: праворуч - радіовежа серед лісистих пагорбів, ліворуч - староміські скелі вкриті деревами, за якими вгадуються корпуси Педучилища. Роль першопрохідця снігової цілини мені не подобається, тому по чиїхось слідах стрибаю до берега десь попід псішкою. Там від мене розлітаються якісь чорні шпаки. Підкрадаюся до одного найсміливішого, що не чкурнув від мене у хащі. Він виявився Дроздом.

Поки я підкрадався до дрозда, попереду із дерева здійнялося щось здоровенне і явно хиже, та відлетіло від мене про всяк випадок подалі, вздовж берегу. Мене воно заінтригувало, тож я пішов за ним, думаючи: чи то сова, чи то крук переосток? Та хижа птаха виявилась дуже обережною і ближче ніж на сорок метрів до себе не підпускала, ще й ховалась у дрібному галуззі. Навтіь маючи 12-кратний зум кращого знімку за цей мені зробити не вдалось. Якийсь Борис-Хрiн-Поцілиш, а не птаха.

Це вже потім, сидячи вдома, прогуглив, що то за всіма ознаками Чорний Шуліка. А тоді, намагаючись підійти ближче, спокушав птаха своєю печінкою і брехав, що я Прометей. Ну а раптом то справжнісінький Орел виявиться? Однак птах не вівся, а натомість продовжував тікати від мене з одного дерева на інше.

Ще й до всього іншого, той шуляк почав тікати в сторону сонця, аби не лише замучити мене ходінням заметами, але й осліпити. Зате на останок підпустив до себе метрів на десять ближче, ніж зазвичай, задля ефектного кадру.

Опісля Шуліка знов таки відлетів подалі від мене кудись в південно-західному напрямі. А я, засліплений сонцем, вже нічого не бачив окрім яскравих зелених плям, тож махнув на нього рукою і подерся стежкою нагору до псішки...
... Вдома закопався у вікіпедію, щоб з'ясувати ім'я того птаха. За всіма ознаками виходить, що то чорний шуліка. Проте педівікія пише, вони перелітні і мігрують на зиму в теплі африканські краї. Виходить, що я зустрівся із якимось винятковим відморозком, якому і в 20-градусні морози тут живеться комфортно. Ну або він таки перелітний, живе зазвичай десь за полярним колом, і наші зими для нього справжнісінький ташкент.
Хоча вірити вікіпедії на слово - себе не поважати. В тій самій статті написано, що його раціон окрім всього іншого складають ЧЕРВІ. Я, звісно, розумію, що піки і трефи йому геть не смакують, а від бубни він взагалі давиться. Але ж навіщо йому їсти черві?
Коло Рошену якісь фанати (скоріше фанатки) Фактично Самих витопрали ногами на снігу величезний напис
САШАХУЙ. Я ТЕБЕ ♥ ЇБУ
Пробував сфотографувати той витвір наскельної (чи краще насніжної) народної творчості, але ті гігантські літери не хотіли поміщатися в один кадр. Тому йду Бугом далі попід Старміськими мостами вбік Сабарова, переступаючи рибальські ополонки. Попутньо фотографую берегову забудову і дослухаюся, як риби щось телеграфують мені морзянкою, б'ючи хвостами по зворотньому боці криги.
Тим часом, стежка, по якій я крокую, починає суттєво тоншати та розпорошуатись поміж рибальськими ополонками. Ну бо місцина тут уже малолюдна: праворуч - радіовежа серед лісистих пагорбів, ліворуч - староміські скелі вкриті деревами, за якими вгадуються корпуси Педучилища. Роль першопрохідця снігової цілини мені не подобається, тому по чиїхось слідах стрибаю до берега десь попід псішкою. Там від мене розлітаються якісь чорні шпаки. Підкрадаюся до одного найсміливішого, що не чкурнув від мене у хащі. Він виявився Дроздом.

Поки я підкрадався до дрозда, попереду із дерева здійнялося щось здоровенне і явно хиже, та відлетіло від мене про всяк випадок подалі, вздовж берегу. Мене воно заінтригувало, тож я пішов за ним, думаючи: чи то сова, чи то крук переосток? Та хижа птаха виявилась дуже обережною і ближче ніж на сорок метрів до себе не підпускала, ще й ховалась у дрібному галуззі. Навтіь маючи 12-кратний зум кращого знімку за цей мені зробити не вдалось. Якийсь Борис-Хрiн-Поцілиш, а не птаха.

Це вже потім, сидячи вдома, прогуглив, що то за всіма ознаками Чорний Шуліка. А тоді, намагаючись підійти ближче, спокушав птаха своєю печінкою і брехав, що я Прометей. Ну а раптом то справжнісінький Орел виявиться? Однак птах не вівся, а натомість продовжував тікати від мене з одного дерева на інше.

Ще й до всього іншого, той шуляк почав тікати в сторону сонця, аби не лише замучити мене ходінням заметами, але й осліпити. Зате на останок підпустив до себе метрів на десять ближче, ніж зазвичай, задля ефектного кадру.

Опісля Шуліка знов таки відлетів подалі від мене кудись в південно-західному напрямі. А я, засліплений сонцем, вже нічого не бачив окрім яскравих зелених плям, тож махнув на нього рукою і подерся стежкою нагору до псішки...
... Вдома закопався у вікіпедію, щоб з'ясувати ім'я того птаха. За всіма ознаками виходить, що то чорний шуліка. Проте педівікія пише, вони перелітні і мігрують на зиму в теплі африканські краї. Виходить, що я зустрівся із якимось винятковим відморозком, якому і в 20-градусні морози тут живеться комфортно. Ну або він таки перелітний, живе зазвичай десь за полярним колом, і наші зими для нього справжнісінький ташкент.
Хоча вірити вікіпедії на слово - себе не поважати. В тій самій статті написано, що його раціон окрім всього іншого складають ЧЕРВІ. Я, звісно, розумію, що піки і трефи йому геть не смакують, а від бубни він взагалі давиться. Але ж навіщо йому їсти черві?
no subject
Date: 2012-02-12 02:20 pm (UTC)іх повно на деревах, а коли снігу немає- то вони просто сидять на полі.
і, не знаю щодо хробаків,але курятиною вони точно не гидують)
no subject
Date: 2012-02-12 02:26 pm (UTC)no subject
Date: 2012-02-12 02:28 pm (UTC)no subject
Date: 2012-02-12 03:30 pm (UTC)Над буде і самому на Буг та острів вибратися, поки все ще не розтануло
no subject
Date: 2012-02-12 04:28 pm (UTC)no subject
Date: 2012-02-12 05:50 pm (UTC)no subject
Date: 2012-02-13 12:43 am (UTC)no subject
Date: 2012-02-14 11:25 pm (UTC)ps: тепер можеш всім розказувати, що ходив по воді. Особливо влітку - покажеш так на середину річки і так собі знічев'я - з отого місця такий класний вид)
no subject
Date: 2012-02-19 04:53 pm (UTC)no subject
Date: 2012-02-15 11:54 am (UTC)no subject
Date: 2012-02-16 03:15 pm (UTC)