posterrr | Дубно. Дорогою до замку

Наступним містом, яке ми з Банкоматом (він же Пабло, він же Сейф) вирішили відвідати (і не тільки вирішили, але й відвідали) стало Дубно. Чому саме Дубно? - Та хоча б тому, що до нього близько, тож не треба псувати собі вихідний божевільним калатанням будильника. Ну і про Дубенський замок забувати не варто - аякже, середньовіччя, лицарі, романтика (взагалі то паскудні часи були, але ж який піар завдяки баладам та сагам!). Та й взагалі, місто історичне, дарма, що тепер звичайнісінькій райцентр. Побачило і татарів і шведів, не кажучи вже про банальних росіян та поляків з українцями, ну та куди ж без них. І куди ж Дубному без Гоголя та його Тараса Бульби. Зрештою, Тарас Бульба - то моя найперша асоціація із словом Дубно. Щоправда, мені скоріше однойменний музичний фестиваль згадується, але то вже таке.

Ну та годі базікати, переходимо власне до поїздки. Отож, 10 гривень та менше години часу, впродовж яких нас катують мультиками Маша і Медвідь, які я встиг за цей час зненавидіти. Добре, що за вікном показався завислий над дорогою літак, отже ми вже на місці.

Іще хвилькою трясемось бруківкою та виходимо на центральній площі із традиційною назвою Майдан Незалежності.

Роззираємось довкола. Небом сунуть тяжкі купчасті хмари, лякаючи можливою зливою. Відволікаюся від мокрих думок фотканням лелек у гнізді.

Сейф тим часом тягне до замку, не витримуючи мого вертіння з фотоапаратом на одному місці. Що ж, ходімо, все-одно я вже усю площу навкруги засняв. Ага! А от і замок потроху з'являється з-за рогу своїм дальнім боком. Кадр!

Що ж, три четверті замку є, тепер можна і анфас фотографувати. В будь-якому разі, він фотогенічний з усіх боків.

Вирішуємо одразу лізти всередину, бо на відміну від Острозького замку, його Дубенський побратим просто таки велетенський. Поки його будеш обходити, то ще чого доброго дощ піде, бо чорт його знає, що із тих хмар буде. Ідучи містком до брами, знімаю фортечні мури. Вражає. Острозький замок курить у тамбурі.

Ну а це вже обертаюсь із самої брами на Антик-Хаус. Хоча це всього-навсього генделик, але над фортечним ровом виглядає цілком природньо і доречно. Щоправда це не аби-який генделик, а дуже крутий. Нас іще попереджали, що там усе страшенно дороге, тому ми так всередину і не потикалися.