РЕТРОспектива

[posterrr]

Увага! ненормативна лексика! Ги:) Тіпа налякав:)

Повертаюсь до своїх курсантських мемуарів. Летс гоу! :)

26 січня, четвер
 Морози все слабшають. Ранком, ідучи до їдальні, спостерігав нереальну картину: На фоні безхмарного безмежно-блакитного неба згинаючись від вітру ліз догори стовп рожевого диму із труби котельні.
 Ввечері стовп диму був світло-світло сірим, майже білим, на фоні темно-темно-кобальтового неба. У проміжок часу між сніданком і вечерею дим був банально сірим, і небо було банально синім (чи якого воно там кольору). Усе інше, що було того дня, також було прикро банальним. Прикро...

27 січня, п'ятниця
 Того дня якесь дурило, якого ми зібрались (нас загнали) послухати у ЧЗЗ (433-тя аудиторія), агітувало нас до вступу в НАТО (та у ЄС). Агітація йому вдалась хрєново. Скоріше навпаки - добився зворотнього ефекту. Я, мабуть, і то не гірше впорався б, а якби ще трохи підготувався до виступу... Ну і кому такі агітатри нахуй потрібні?
 Ну та чорт із ним, із агітатором. Було того дня і дещо прикольне, окрім звичного вже шаройобства (хоча, все-одно, пов'язане із шаройобством, ну та нікуди, певно, від нього не дінешся) Подивився мультик South Park. Так, він звісно тупорилий, припєзженний якийсь, але, все-одно, классний! Не гірший за Сімпсонів. Хіба що надто матюкливий - інтелігентних осіб знічує. Добре, що я не інтелігент, а бронелобий воєнний. Я запросто можу дивитись South Park не травмуючи психіку, та ще й отримувати від того безкоштовним бонусом задоволення.
 Як добре, що я воєнний. Як добре, що я воєнний. Як охуєнно, що я тупорилий, їбонутий на усю свою квадратну голову воєнний!