Велика вода. Пісяючі хлопчики

І коли нам на роботі стає геть нудно від того, що роботи, власне, бракує, ми збираємось в коло, водимо хороводи і співаємо "іди, іди, дощику". Тому що коли дощик іде рясненький, як от сьогодні по обіді ішов, то у нас з'являється веселенький фонтанчик "Пісяючий хлопчик", або ж навіть "хлопчики". Такий самісінький, як і в Брюсселі, тільки замурований у стінку, тому його ніхто не бачить. Тоді ми починаємо на радощах рачкувати із відрами та ганчірками, або ж просто сидячи посеред калюжі навпочіпки черпати її у ті ж самі відра. Сьогодні хлопчиків було цілих троє. Один вже досить великий, та три меньшеньких. Відер також рівно чотири винесли... :)



 

Серенада Сантехника

И пока с предыдущего пОста меня заливала вода,
я все думал и думал...
о любви...
(ведь о любви нужно думать всегда)
а еще
(потому что текло) -
о сантехниках.

Ну вот, в результате всех этих думаний у меня получилась еще одна, то-есть вторая, "профессиональная" серенада. Сперва была стоматологическая, теперь вот - сантехническая. Встречайте:

СЕРЕНАДА САНТЕХНИКА

Я устал уже за тобою страдать.
Об твою неприступность бьюсь как об стену я.
Но сегодня я всё же решился сказать:
Ты изящнее даже, чем чаша генуя.

Твоя коже бела, как керамика финской сантехники,
Твои ноги стройнее чем трёхдюймовые трубы.
Как смеситель сияют твои глаза средь косметики,
Горячи словно бойлер твои ярко-красные губы.

Я с тобою готовый вместе по жизни пройти.
Обещаю тебе, можешь даже и не сомневаться:
Знай, любимая, если ты будешь текти -
У меня наготове всегда есть мой ключ на семнадцать!