Мінздрав #3

Враховуючи ризик виникнення ожеледиці
І для застереження випадків травматизму
Мінздрав молиться пресвятій богородиці,
Щоб та вберегла вас від тяжкого каліцтва.

Повертаючись до курсантського щоденника.

неділя, 29 січня 2006 року

 А я, дурний. був уже зрадів вихідному дню. Радіти рано - з нами Гагарін. "Навіщо робити справи у будні, якщо можна відкласти їх на неділю?" Справді, вихідного дня усі три мільйони задач виконуються особливо натхне-
нно. (...бля, дИбільний перенос на інший рядок вийшов...)
 У звільнення, все ж таки, вийшли. Треба було зачиняти за собою інститут на ключ, бо ми вже вкотре були останніми.
 В увалі навістив гендель "Сармат", що на базарі. (Цей гендель претендує на те, щоб приютити нас на випуск...) Нічого так... могло бути гірше... значно гірше. Звичайно ж, три ігрових автомата там зовсім не в тєму, а от настільний футбол забугорного зразка мене навіть приколов. Батарей опалення немає, тому всередині хоч і не "дико", а "просто", але холодно. Офіціантки тусуються біля каміну, в якому ліниво горять якісь пеньки, і гріють над вогнем руки. Із рота іде пара, хоча майже непомітно. В залі напівтемрява, червоні цегляні стіни із вмурованими каменюками і бочками, кахляна підлога і залізно-дерев'яні меблі. Стільці тут важкопідйомні, столи - майже непорушні, а цільно-чавунну вішалку зсунути з місця навіть не намагатимусь... Стільця за собою не засуваю. Я сьогодні добрий. Не буду мучити бідолаху, що сидітиме на моєму місці, а то буде відсувати стільця і надірветься. А я ж не садист.
...
 Сиджу в кімнаті на ліжку. Слухаю Lюк - Sex і ТНМК - Сила. Проглядаю Перламутрове Порно Ірени Карпи (наче нормальна книженція). Натрапив посеред тексту на перелік прізвисьок одного чувака. Не вражає. Усього 18 з яких багато майже однакових. До Льови з Кольосом йому повзти-недоповти. Пам'ятаю, як ми з'ясовували у когго з них прізвисьок більше. Так Льова десь на 22-му чи на 23-му програв. І це при тому, що схожі клікухи (наприклад: Конь-Коняра) не канали. Це вам не Свиня-Свинюка-Свинка.

.......................................................................................................................................

 дописую через якийсь проміжок часу:
Стосовно Сармата: нема чого там випуск святкувати - барижня-барижнею. Навіть надвір не вийдеш повітрям (а кому і нікотином) подихати. Того що навколо порожній, всюди позакриваний базар із купою сміття та, може, бомжами. Святковому настрою такий пейзаж точно не сприятиме. А усю ніч просидіти в приміщенні - також безрадісна перспектива.
Що ж до книги І.Карпи, то вона могла бути кращою, причому значно кращою. Для цього лише потрібно було трохи часу приділити. А так замість шедевру - нашвидкоруч зліплена риганина (нехай місцями і дуже цікава). Щука каже, що та книженція, як і його листи, ні разу не перечитана авторкою, а тому там повно помилок і мало порядку. Мені здається, що так воно і є. Але я прокупив, як її читати - маленькими порціями, просто як окремі газетні замітки. Крім того тут я вперше наткнувся на схвальні відгуки про фільми Snatch та Кривавий Четвер та мультик South Park. Точніше, тут я вперше наткнувся на будь-які відгуки про ці стрічки, а вони справді дуже класні.