![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
posterrrУра! Здійснилось! Нарешті за останніх ледь не півроку я придбав книгу, яку захотілось одразу прочитати залпом. Отож знайомтесь - Юлія Бурковська, "Тра-ля-ля" (мою книгу на роботі мало із руками не відірвали, тому тицяю фото стирине з інтернету)
Невже ніколи раніше про таке не чули? Ну то не страшно, прощаю. Сам лише в магазині зустрівся із цією книжкою. Купився на привабливу обкладинку та зручний формат (Блін, ненавиджу, коли під одну палітурку намагаються тисячу сторінок запхати, це ж таке страховисько лише сидячи за столом доведеться читати!). Узяв з полиці, погортав, навмання прочитав пару абзаців і заторчав. Тому що хочеться читати іще і ще не через те Що там написано, а через те, ЯК написано. І хай би які глобальні проблеми не висвітлювались у романах, приміром, Достоєвського чи Забужко, але читати таку нудоту мені не під силу, хай мене закидають камінням прихильники їхньої творчості (все одно ніхто з них не вміє влучно кидатись)
Отже, як усі вже здогадалися, ця книжка ні про що. Ну, або ж про все на світі, тобто що бачу, про те і говорю. Але потрібно ж іще вміти говорити! Це як з анекдотами, важливий не так зміст, а як його розповідають. І це чудово, що є такі оповідачі, що можна бодай на 5 хвилин відволіктись від повсякденних турбот, і отримати чергову порцію гарного настрою. Я таке люблю, і тому без вагань видаю цій книжці перепустку до власного літературного олімпу. Вона того вартує. Рекомендую.
Невже ніколи раніше про таке не чули? Ну то не страшно, прощаю. Сам лише в магазині зустрівся із цією книжкою. Купився на привабливу обкладинку та зручний формат (Блін, ненавиджу, коли під одну палітурку намагаються тисячу сторінок запхати, це ж таке страховисько лише сидячи за столом доведеться читати!). Узяв з полиці, погортав, навмання прочитав пару абзаців і заторчав. Тому що хочеться читати іще і ще не через те Що там написано, а через те, ЯК написано. І хай би які глобальні проблеми не висвітлювались у романах, приміром, Достоєвського чи Забужко, але читати таку нудоту мені не під силу, хай мене закидають камінням прихильники їхньої творчості (все одно ніхто з них не вміє влучно кидатись)
Отже, як усі вже здогадалися, ця книжка ні про що. Ну, або ж про все на світі, тобто що бачу, про те і говорю. Але потрібно ж іще вміти говорити! Це як з анекдотами, важливий не так зміст, а як його розповідають. І це чудово, що є такі оповідачі, що можна бодай на 5 хвилин відволіктись від повсякденних турбот, і отримати чергову порцію гарного настрою. Я таке люблю, і тому без вагань видаю цій книжці перепустку до власного літературного олімпу. Вона того вартує. Рекомендую.
