![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Не хочу в армію
Зараза, наступного тижня доведеться пропадати на кончєних зборах. Тиждень тупо вбитого часу, до того ж серйозна загроза не попасти на виступ Dance Party! Dahce! Dance! Добре хоч морози послабшали, не пообморожую собі нічого. Хоча на полігоні все-одно буде зимно. Минулого разу при нульовій температурі руки за дві хвилини, поки я стріляв, мало не повідпадали. Хай вже краще трохи морозу, але щоб сухо і без вітру. Взагалі, на минулі стрільби такий глум був! Вийшли ми вже на вихідний рубіж. Обмундировані і споряджені по повній. Каска, бронежилет поверх бушлату. А нам "гази" кажуть. Давай одягати протигаза, а руки в бушлаті й бронежилеті догори майже не підіймаються! І голова, щоб запірнути в протигаз, теж не опускається! До маківки іще якось дотягуюсь, але нормально повністю одягти протигаза аж до потилиці не виходить! Врешті таки якось закочую його собі на голову. Поки я з ним вовтузився, то нахукав у середину, і скельця у протигазі всенькі запотіли. Ніфіга не видно! Притискаю скельце до обличчя і так-сяк протираю його зсередини власним заплющеним оком. Видимість розпливчата, але хоч бачу напрямок куди йти, і де мені лягати стріляти. Підіймають ближні мішені. Чогось вони замість людського силуєту на повний зріст здаються розмитими плямами. Та іще й одночасно можу бачити або... гмм... "мішень", або мушку. Разом ніяк не виходить. Стріляю десь в напрямку своєї плями. Перевіряючий каже "пєрвий папал!". Дивно, та пляма, у яку я цілив, так і лишилась на місці. Випадковість?.. Підіймають дальні мішені. Пробую прицілитись. Перевіряючий знов каже "пєрвий папал", а я ще ж навіть не стріляв!!! Мабуть то інструктор щось тупить. Стріляю по якійсь із плям. "Я ж сказал - пєрвий папал!" каже мені перевіряючий. Круто, то виходить хтось по моїйм мішеням шмаляє! І як це той хтось примудряється влучати, якщо навіть не може визначити із чотирьох мішеней свою? Далі підняли останні мішені - кулеметний розрахунок. Я їх взагалі не бачив, зрозумів, що їх підняли лише по тому, що решта почали стріляти. Тож просто вистрілюю свої патрони десь прямо в поле. Цього разу дива не сталось і ніхто мою мішень не завалив. Та й взагалі ніхто нікуди не попав, а я із своєї четвірки виявився кращим снайпером! Трапляються ж дива!
Але я все-одно ладен проміняти таке "диво" на концерт Dance Party! Dahce! Dance! Є бажаючі?
Але я все-одно ладен проміняти таке "диво" на концерт Dance Party! Dahce! Dance! Є бажаючі?
no subject
no subject
no subject
no subject
Якщо чесно, то коли немає маразмів, то мені навіть подобається. Чудовий колектив. Зв'язок та техніка мені завжди подобались.
До того ж, армія суттєво змінила мій світогляд. В школі то я був зашуганим сором'язливим ботаном:)
А придурки-начальники усюди трапляються. Просто в армії начальників більше:)
no subject
Бажаю не змерзнути і таки потрапити на концерт!
no subject