Архів. 6.02.06 - 9.02.06
Mar. 7th, 2010 01:20 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
posterrr 6 лютого, понеділок.
День важкий? День просто ніякий! Усе звично, аж гидко. Надворі мороз нижче -20 за цельсієм, але останнім часом це також звично. І також гидко.
А ще сьогодні видали на руки дипломи бакалаврів. Усе! Можна тікати звідси і бігти на Укртелеком. Там з таким дипломом одразу беруть працювати і платять три штуки... На щоб це ще губу розкатати?
7 лютого, вівторок
Сьогодні Динамо із Спартаком грали десь в Тель-Авіві. Наші москалів давили-давили, ледве ті відбивалися. Правда зіграли 1:1.
А ще заступив разом із другою групою в наряд на навчкорпус. І ще разом з Ізею. Тепер усю добу доведеться його сексуальні фантазії слухати.
Про усю добу я трохи помилився, до десятої вечора він знаходив інші теми для розмов. І за це йому велике спасибі.
Наприклад, розказав як Русік в чаті свого брата підчепив. Тобто Русік зайшов в чат під ніком якоїсь дівки і когось там цепонув. Потім, під час спілкування, щось йому той хлопець дуже знайомим показався. "Брат!" - "Але ж в мене немає сестри!" - "Та я ж твій брат, Русік!" - "Брат!" Прямо як в індійських кінах чи мексиканських милах, тільки насправді і прикольно.
Потім Ізя почав свою улюблену тему - про секс. Але десь за годину припинив і ліг спати. Точніше сів спати. Ну і слава богу, що заснув, бо завтра я заїбуся слухати його збочені сексуальні фантазії.
8 лютого, середа
Бля, я заїбався слухати Ізіні збочені сексуальні фантазії! Цілий день він або спить, або кого і як хотів би виїбати. Вірніше просто "як", бо "кого" йому майже похуй.
А ще майже цілий день наш наряд хотіли виїбати усі кому не ліньки. Здебільшого ті, які розйобувати нас не мають ні найменшого права, але ж так хочеться... (Застереження: в цьому абзаці, на відміну від Ізіних фантазій, слова утворені від слова "їбати" вжиті в переносному значенні). Так от, нас ні за хуй намагалися роз'їбати різні прапорщики, службувці ЗСУ, начальники друкарень і т.д. Ну ми, звісно ж, на них поклали хуяку і спокійно відстояли той наряд.
9 лютого, четвер.
Сьогодні після обіду, було влаштовано підведення підсумків минулого навчального семестру за факультет. Причому загнали нас туди якось несподівано. Вертаю я з їдальні, несу Ботві бутерброда, тобто котлету проміж двох скибок хліба, а курс завертає до навчкорпусу замість того, щоб іти до гуртожитку. Анік починає панікувати і застромлює в сніг бутєр, якого ніс Пітєру: "На обратной дороге откопаю". Пітєр, взнавши долю бутерброда, перехотів його їсти. А я таки проніс свого бутєра, але Ботва, який мав його їсти, туди так і не заявився. Тому того бутерброда зжер Пих під час доповіді Сторожа у ЧЗЗ. Сама доповідь була моднячою - паралельно їй слайд-шоу із основними тезами висвічувалось та разом із фотками нашого керівного складу. Коли висвітили Юрине фото в залі розпочався приступ істеричного реготу. Так, класне фото, нічого не скажеш.
А іще Сторож розказував, яка велика увага приділяється науці, скількох перспективних здобувачів наукового ступеню набрала, зокрема, 22-га кафедра. "Ага, Бензіно", - співпали мої думки із фразою Крякуса. Дійсно, перспективний був би здобувач. Одне його порівняння "У тебя чёлка, прямо как этот День Победы порохом пропах" тягне на дисертацію, а якщо усі інші пригадати... Із таким потенціалом можна Нобелівські премії щороку брати у всіх галузях. Пам'ятника такій людині зваяти, чи що?..
День важкий? День просто ніякий! Усе звично, аж гидко. Надворі мороз нижче -20 за цельсієм, але останнім часом це також звично. І також гидко.
А ще сьогодні видали на руки дипломи бакалаврів. Усе! Можна тікати звідси і бігти на Укртелеком. Там з таким дипломом одразу беруть працювати і платять три штуки... На щоб це ще губу розкатати?
7 лютого, вівторок
Сьогодні Динамо із Спартаком грали десь в Тель-Авіві. Наші москалів давили-давили, ледве ті відбивалися. Правда зіграли 1:1.
А ще заступив разом із другою групою в наряд на навчкорпус. І ще разом з Ізею. Тепер усю добу доведеться його сексуальні фантазії слухати.
Про усю добу я трохи помилився, до десятої вечора він знаходив інші теми для розмов. І за це йому велике спасибі.
Наприклад, розказав як Русік в чаті свого брата підчепив. Тобто Русік зайшов в чат під ніком якоїсь дівки і когось там цепонув. Потім, під час спілкування, щось йому той хлопець дуже знайомим показався. "Брат!" - "Але ж в мене немає сестри!" - "Та я ж твій брат, Русік!" - "Брат!" Прямо як в індійських кінах чи мексиканських милах, тільки насправді і прикольно.
Потім Ізя почав свою улюблену тему - про секс. Але десь за годину припинив і ліг спати. Точніше сів спати. Ну і слава богу, що заснув, бо завтра я заїбуся слухати його збочені сексуальні фантазії.
8 лютого, середа
Бля, я заїбався слухати Ізіні збочені сексуальні фантазії! Цілий день він або спить, або кого і як хотів би виїбати. Вірніше просто "як", бо "кого" йому майже похуй.
А ще майже цілий день наш наряд хотіли виїбати усі кому не ліньки. Здебільшого ті, які розйобувати нас не мають ні найменшого права, але ж так хочеться... (Застереження: в цьому абзаці, на відміну від Ізіних фантазій, слова утворені від слова "їбати" вжиті в переносному значенні). Так от, нас ні за хуй намагалися роз'їбати різні прапорщики, службувці ЗСУ, начальники друкарень і т.д. Ну ми, звісно ж, на них поклали хуяку і спокійно відстояли той наряд.
9 лютого, четвер.
Сьогодні після обіду, було влаштовано підведення підсумків минулого навчального семестру за факультет. Причому загнали нас туди якось несподівано. Вертаю я з їдальні, несу Ботві бутерброда, тобто котлету проміж двох скибок хліба, а курс завертає до навчкорпусу замість того, щоб іти до гуртожитку. Анік починає панікувати і застромлює в сніг бутєр, якого ніс Пітєру: "На обратной дороге откопаю". Пітєр, взнавши долю бутерброда, перехотів його їсти. А я таки проніс свого бутєра, але Ботва, який мав його їсти, туди так і не заявився. Тому того бутерброда зжер Пих під час доповіді Сторожа у ЧЗЗ. Сама доповідь була моднячою - паралельно їй слайд-шоу із основними тезами висвічувалось та разом із фотками нашого керівного складу. Коли висвітили Юрине фото в залі розпочався приступ істеричного реготу. Так, класне фото, нічого не скажеш.
А іще Сторож розказував, яка велика увага приділяється науці, скількох перспективних здобувачів наукового ступеню набрала, зокрема, 22-га кафедра. "Ага, Бензіно", - співпали мої думки із фразою Крякуса. Дійсно, перспективний був би здобувач. Одне його порівняння "У тебя чёлка, прямо как этот День Победы порохом пропах" тягне на дисертацію, а якщо усі інші пригадати... Із таким потенціалом можна Нобелівські премії щороку брати у всіх галузях. Пам'ятника такій людині зваяти, чи що?..
