А в Виннице - весна!

 Не знаю как там в заснеженных Архангельсках, Клинах и прочих Новых Уренгоях, а в виннице уже весна. А то сколько в самом деле можно: все время сень, осень, сплошная осень... Надоело! Все, уже весна! А что "зима"? Сколько там той зимы то?
 В общем, в Виннице расцвели яблони! Теперь будем по два урожая бананов яблок в год собирать! В общем, если кто не верит, смотрите на фртки и завидуйте, хе-хе...
 
 

Осіннє...

Усе-таки осінь - художник. Чи то пак, художниця. Неймовірно талановита із своїм власним неповторним баченням навколишнього світу. Із своїми власними божевільно-чарівними ідеями. Із своїми химерними візіями. Та, на жаль, із своїми коллапсами та колізіями. Від так вона ображається від щонайменшого приводу або й зовсім без ніякої на те причини. Влаштовує істерики із сльозами та соплями навсебіч. Провалюється у депресії наче у штопор. Не знаходячи штопора продавлює корки всередину пляшки та заливається самотньо портвейном. Або просто плаче під холодним душем, виливаючи із потоками води свою душу...
Але коли вона у гарному настрої, то кращої супутниці не знайти...