posterrr: (Default)
Кто-то скажет, что в городе Ровно не на что смотреть, никаких тебе там достопримечательностей? А я отвечу, что вы просто не знаете, куда смотреть нужно. Ведь "достопримечательность" - это не обязательно египетская пирамида или статуя Свободы. Достопримечательностью может быть даже такая банальная вещь, как общепит. - Да-да, я всех своих друзей, что приезжают в Ровно, первым делом знакомлю с местными кафешками и пивнушками. Потому как там интересно и совсем недорого (после столичных цен здешние прейскуранты вообще смешные), а вдобавок после нескольких бокалов пива и на сам город смотреть интереснее:)

Поэтому не стесняемся, а заглядываем под кат для кофейно-пивного тура по городу Ровно.

злачные места в 49 кадрах )
posterrr: (posterrr)
П'ять років прожив у Рівному, кілька сотень разів проходив повз цей будинок, навіть кілька разів фотографував його, але чомусь ніколи не наважувався увійти досередини. І от лише тепер, коли я приїхав до Рівного в якості гостя, мені таки стало розуму відкрити для себе перлину місцевого модерну. Ну та краще вже пізно, ніж ніколи, долучатися до прекрасного можна в будь-який час.



Решті ж людей бажано не наслідувати мого дурного прикладу із 5-річним чеканням, а за першої ж нагоди на власні очі побачити це модернове диво, або хоча б переглянути фотографії, якщо немає змоги навідатись в Рівне

ар-нуво в 27-ми фото )
posterrr: (posterrr)
Наскельний живопис - один із найдавніших видів мистецтва. Більш того, науковці-історики за цими печерними зображеннями всерйоз намагаються відновити побут гомо-сапієнсів часів палеоліту, а також скласти уявлення про тодішній тваринний світ. Все ж таки художники - люди доволі освічені та інтелігентні, адже для малювання потрібен набагато більший рівень інтелекту, аніж для написання трьох усім відомих літер на стіні. (Я маю на увазі ДМБ, а ви про що подумали?)


Отож, наскельним малюнкам та й художникам загалом, можна вірити. І якщо обіцяний племенами майя апокаліпсис таки настане після проведення Євро-2012, то майбутнім цивілізаціям доведеться серед інших артефактів розбиратися і з численними нинішніми граффіті. А корисного матеріалу для вивчення там вистачає.

Тому далі буде невеличкий екскурс присвячений тваринам, що намальовані на Рівненських стінах

рівненська фауна у граффіті. )
posterrr: (posterrr)
Щось я усе про Вінницю та й про Вінницю останнім часом пишу. Аж самому часом стає нудною така одноманітність. Тому трохи відволічуся на інші міста, а конкретно - на Рівно (ну не люблю я словникового написання цього міста, якось воно по-селюцьки із тим "е" на кінці звучить). Все ж таки, воно мені майже рідне. Може й тому і уваги на нього майже ніколи не звертав, бо ж куди воно дінеться, і що там такого можна цікавого побачити? Усе і так давно знайоме, чого про нього писати?

Жодної спільноти поціновувачів рівненської старовини мені на очі не траплялося, тому якось і не було в мене стимулу вештати закапелками міста в пошуках історичних цікавинок. Ну та ви всі й так усе знаєте, хто писав про це місто більше за мене, хай першим пожбурить каменюку.

Отож, я потихеньку починаю виправлятись. Детальні розбори міста до кожного будинку поки ще робити зарано. Тому розміщу фотографії того, що бачить більшість туристів, що завітали до славного міста Рівно. Бо я й сам останнього разу тусувався там в якості туриста. Якщо виключити час проведений у місцевих кнайпах та генделиках за розпиванням пива та чаю з кавою із своїми друзяками, то на фотографування міста в мене лишилась всього година-друга. Тож далі будуть кадри, які встиг назнімати за цей час.

Розпочинаю із самого серця міста, Майдану Незалежності

Праворуч височіє наше українське "всьо" - Т.Г.Шевченко. Ліворуч на задньому плані жовтіє Свято-Воскресеньський собор. Якщо не помиляюсь, то це єдина вціліла кам'яна святиня православних у місті, яка має хоч якесь історичне значення.

ходити надалі містом Рівно )
posterrr: (Default)
Навіяно теперішньою квітневою погодою, яка видається радше листопадовою.
І коли так неймовірно тяжко змусити себе виповзти із-під ковдри. А чай, здається, холоне навіть швидше, аніж заварюється. Лишається сподіватися, що катеринки на мосту хоча б уже набубнявіли і скоро розквітнуть разом з іншими весняними квітами...

posterrr: (Default)
От за що я обожнюю Рівне, так це за їхні генделики. Чи хтось думав, що я буду милуватись місцевою архітектурою і захоплено переказувати історію міста? - Облиште. Я істота цинічна й байдужа до сухих історичних фактів, а архітектурних пам'яток в Рівному лишилось не так вже й багато. Зате обмеженість історичних архітектурних цікавинок компенсується розмаїттям сьогоденного декору в закладах громадського харчування.

В принципі, виховання художнього смаку в населення в своїй більшості і формується саме такими генделиками. Бо ж до музею щодня ходити не будеш, все одно там доволі нудно і частіше ніж раз на півроку туди ніхто не потикається. Інша справа - походи з друзями до кнайп та пивничок. Такою справою можна ледь не щодня займатися, тим більше й ціни цьому сприяють. Наприклад, кухоль пива коштує в середньму 6-8 гривень, в залежності від сорту. І це буде не якесь там галіме Чорнобильське світле чи Вобловонь міцне, а чудові сорти живого пива місцевих броварень, як то Князь Сангушко чи Бурштиновий Бергшлосс.

Ну та ви зрозуміли, що половину часу із Рівенських вихідних я провів сам в піцеріях та генделиках. Тож далі будуть фотографії найцікавіших із них.


Розпочну в хронологічному порядку відвідування. Першою була піцерія Сієста.

Read more... )
posterrr: (Default)
Про Рівненські форти, їх кількість, призначення та місцезнаходження було розказано у попередньому дописі. Тепер буде конкретно про форт у Колоденці.

Отож, стрибаємо до 58-ї маршрутки та їдемо до Колоденки. Назви зупинок у тому селі я не знаю, тому орієнтуюсь на інших пасажирів і на дорогу за лобовим вікном (ага, я вже колись ходив пішки через Колоденку до Тайкурів, тому трішки орієнтуюсь). Вискочили із буса, коли попереду почала виднітися окружна дорога. Тепер повертаємо ліворуч в одну із бічних вуличок та простуємо вперед на пошуки форту.

Дорогою нам трапляються голуби, корови, кури та такі от симпатичні собаки. Оскільки гарних фотографій форту зробити не вийшло (та й що там за великим рахунком знімати? - звичайнісінький пагорб в оточенні приватної забудови), то роблю світлину із собакою титульною, а решту кадрів ховаю під кат.


Йти далі до форту )
posterrr: (Default)
 Гортав знічев'я старі польські карти рівненських околиць (ага, організм зовсім не очікував такого несподіваного приходу осені і тепер шукає тепла коло монітору). І на одній із мап видивився досі невідомі мені умовні позначення навколо Рівного. Мені вони одразу ж здалися ДОТами чи якимось іншими укріпрайонами (ну, я ж трохи військовий, що мені іще має ввижатися?). Поділився своїми припущеннями із Пабло, а він каже, що да, так певно і є, колишня квартирна хазяйка розповідала йому про форти під Обаровим. Тоді я заліз до інтернету поглибше, розгорнув Гугло-мапу та став шукати, що від тих фортів можна побачити сьогодні.



Отже підсумовую, що мені вдалося накопати в інтернетрях (здебільшого із www.spain.com.uahttp://www.spain.com.ua/forum/viewtopic.php?p=1910) та видивитися з космосу.

Форти навколо Рівного - це унікальний комплекс захисних земляних споруд кінця дев'ятнадцятого початку двадцятого сторіччя. Вони зводились на найвищих пагорбах звідки чудово проглядалися підступи до міста, а отже у ворога не було шансів пробратися непоміченим. До того ж, кожен форт був розрахований розмістити у собі дві-чотири стрілецькі роти, наїжачитись п'ятьма десятками гармат та стійко вдібивати будь-які наскоки ворожих армій. Щоправда, розвиток авіації досить швидко зробив ці форти беззахисними й непотрібними, тож вони уже близько ста років руйнуються та зливаються з місцевим ландшафтом. А оскільки ці фортифікації були земляними, а не бетонними чи бодай камінними, то від них нічого окрім порослих травою валів і ровів не лишилося. Хоча іще краєвиди гарні збереглись, ви ж пам'ятаєте, що форти зводились на панівних висотах.
Read more... )
posterrr: (posterrr)
Нарешті! Відтепер і в нашому Рівному є куточок Буккросингу! Що, ви не знаєте, що то воно таке той буккросинг? - Не страшно, я й сам про це нещодавно довідався. Тепер переповідаю.

Отож, буккросинг - це буквально "обмін книжками", така собі вулична подоба бібліотеки. Якщо ви хочете поділитися із іншими цікавими книжками та емоціями від їх прочитання (або ж просто позбутись нецікавих вам видань, що дарма займають місце на полицях) - то приносите їх у спеціально визначене місце, де й лишаєте. А натомість можете вибрати собі вподобану книгу, залишену на тому визначеному місці кимось іншим. При цьому бажано (а я б сказав, що просто необхідно) написати у книзі, яку ви лишаєте, свої враження про неї (або ж на вкладеному листочку, якщо вже всі вільні місця списані). Ну і відмітитись хто яку літературу лишив, і що узяв натомість у спеціальному зошиті (який є на місці обміну в Рівному) або на і-нет сторінці (якщо буккросинг організований у мережі).

Ну а тепер трішки конкретики.

Місце - магазин Книжкова Історія, який знаходиться одразу ж за центральним мостом зліва (якщо іти в напрямку пивзаводу чи Лагуни, якщо ж іти у зворотньому напрямку, як на фото, то, звісно ж, праворуч) по сусідству із Солодкою Хвилинкою.



власні враження та картинки для місцевих )

P.S. Ну і поділюся іще електронною адресою українських буккросерів. Шукайте буккросинг у власному місті, та організовуйте власноруч :)
http://bookcrossing-ua.at.ua/
posterrr: (posterrr)
Отож, що воно таке - Тайкури, та якого милого я туди попхався - розказано в попередньому записі. А тут лишень про костьол, замок, польські мОгилки (саме так, з наголосом на О), та трохи тайкурян.



Тайкури. Костел св. Лаврентія, Польські Могилки, замок Вишневецьких )
posterrr: (posterrr)
Сидів я удома. Сидіти було нудно, інтернет обрид, та й взагалі пролежні, чи навіть просидні, на дупі почали з'являтися. Тому я вирішив піти у Тайкури. То не матюк, то таке село під Рівним, знамените рештками старовинного костелу та руїнами замку (кому цікаво, от вам лінки на Кестлз.ком.юей та на юкрейн.кінгдом для ознайомлення з об'єктом та історичної довідки). Усе-таки соромно, п'ять років прожити зовсім поруч і так жодного разу туди не навідатись. Тому взуваю кеди та іду виправляти ситуацію. Ага, саме ІДУ, хоча можна було б і автобусом проїхатись. Але я вирішив, що то неспортивно, та й взагалі - автобус то для лохів. Гугл-мапа оптимістично показувала відстань пішого маршруту від зупинки автовокзалу (а мені треба було заодно туди заскочити) усього 12 з копійками кілометрів та дві з половиною години часу чалапання дорогою. А оскільки для скаженого собаки дванадцять кілометрів - то не гак, то іду втоптувати своїми конверами тайкурівський брук, а заодно ще й колоденський та порозівський асфальт. Нє, ну а шо? - погода гарна, плеєр грає вуха, ще й здорові ноги кількістю дві штуки є. Тож гайда.



крокувати дорогою )
posterrr: (posterrr)
Як же мене все-таки захоплюють вулички Рівного! Причому, захоплюють якраз тим, що гордо іменуються вулицями, а не якимось там провулками. І нехай у тієї вулиці лиш трохи більше двох метрів завширшки, зате там навіть розподільча смуга є! Щоправда, лишень для пішоходів та велосипедистів, але є! Та й взагалі, багато ви бачили мощених плиткою вулиць? - Отож бо. Тим більше, ще й така гарна назва - Привітна.

posterrr: (posterrr)
Я думаю, что это может быть входом в квартиру Карлсона, порталом в иные миры, или же дверью в лето,
офисом супергероя такого как Спайдермен, домом Бетмана или же Человека-Ракеты.
Иначе, зачем было ставить замок,
а главное, зачем этой двери глазок?



posterrr: (Default)
Наконец то за два года обошел свой дом вокруг. И ведь не зря! Увидел вот что:



Кто лепил эти двери? Кто ставил эти ступени? Непонятно!
posterrr: (Default)
Люди ж мої люди!
Що ж в наробили?
На грузинську жопу
мене посадили?

(с) монументальний Шева (в сенсі пам'ятник) часів розвінчання культу Сталіна, коли усі скульптури бувшого вождя спішно замінювали Тарасом Григоровичем.


Так от, знаєте, де то такі файні радянські зірки? - навколо пам'ятника ЗАГИБЛИМ ЗА УКРАЇНУ :)

posterrr: (Default)
Кабриолеты-
это признаки лета.
Спасибо эстетам,
что водят Корветы.


Пару слов об этом авто )
posterrr: (Default)
Вперше за майже п'ять років у Рівному дізнався, що тут була швейна фабрика. І то завдяки тому, що нарешті у мене відкрилися шори, і я таки помітив швейні машинки на паркані, повз якого проходив сотні разів. Все-таки бачити і помічати - це зовсім різні речі.

posterrr: (Default)
Бродил вчера городом. От нечего делать забрел на стадион. Там как-раз какие-то малыши играли. Хорошо, что хоть кто-то играет, а то футбольный клуб Верес несколькими днями ранее официально прекратил свое существование. Вот так, целая область осталась без профессионального футбола. И это после активных слухов, что Фирташ, который как-раз РивнеАзотом прибарахлился, выделит команде миллиончик национальной денежки на сезон! Ну да, ну да. Чай не Ахметов какой-нибудь, что бы деньгами на бестолковый спорт сорить. Нафига оно ему надо, футбол то на хлеб не намажешь? Вот стадиончик развалить и земельку в выгодном месте в центре у реки организовать, это да, это заманчиво. Хотя это уже к местным властям, стадион то вроде как горсовету принадлежит, судя по состоянию трибун. Странно, что еще мачты освещения на метеллолом не порезали, как в Виннице.
В общем, грустно все это. Радует, что хоть дети еще играют, и даже голы забивают (да-да, я заснял). Ну и то, что стадион еще полностью не развалили, вдруг таки отстроят? Ну а Верес... Винницкая Нива уже проходила через такое, надеюсь, что и Верес скоро воскреснет. Но, блядь, стыдно же, когда какая-то Крымтеплица может вполне комфортно чувствовать себя в первой лиге, а целый РивнеАзот даже просто не может (точнее, не хочет) удержать команду в профессиональном статусе... Эх, позорище...



ну и Стадион Авангард )
posterrr: (Default)
Ну наконец то я посетил Ровенский спорт №1 во всеоружии. Что "Футбол"? Какой к черту "футбол"? Забудьте про этот вид спорта, потому как местный Верес после 14 игр безраздельно господствует на самом распоследнем месте во второй лиге ухитрившись не набрать ни единого очка! Блин, это ж уметь надо! Даже случайно ни разу вничью не сыграть! Стабильность - признак мастерства, ну что тут еще сказать?

Хотя я отвлекся. Забываем футбол, вспоминаем спидвей. Для тех, кому не вспоминается намекаю, что это такие мотогонки. На гоночных мотоциклах нету тормозов (потому что их придумал трус) и левой подножки (потому что она в поворотах мешает, а правых поворотов, тьфу ты, виражей! на мототреках не существует). А если и эти подсказки вам ничего не говорят, то тогда разберётесь по ходу рассказа.
СПИДВЕЙ В КАРТИНКАХ )

Read more... )

Profile

posterrr: (Default)
posterrr

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
161718192021 22
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 21st, 2017 02:07 pm
Powered by Dreamwidth Studios